Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Жайворонок Т.Є.,

Лященко Н.П., Прокопчук Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства страхова компанія (далі - АТСК) "Залізничні шляхи" про виплату страхового відшкодування, неустойки, збитків, моральної шкоди, за касаційною скаргою АТСК "Залізничні шляхи" на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 7 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 4 жовтня 2007 року,

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12 листопада 2003 року він уклав із відповідачем договір добровільного страхування транспортного засобу - автомобіля"Ауді А8", номерний знак НОМЕР_1 який належав йому на праві власності. Вартість автомобіля складає 150 тис. грн. У ніч з 4 на 5 грудня 2004 року внаслідок незаконного заволодіння транспортним засобом - викрадення автомобіля - стався страховий випадок. 25 травня 2007 року йому було сплачено страхове відшкодування в розмірі 1 135 812 грн. 50 коп. Різниця між страховим відшкодуванням, яке ОСОБА_1 повинно бути виплачене та тим, що йому виплатили, складає 7 650 грн. 80 коп. Оскільки відповідач відмовляється сплатити цю різницю, позивач просив стягнути її в судовому порядку з урахуванням 3% пені від вартості послуг за кожний день прострочення, завдану моральну шкоду в розмірі 50 тис. грн. та судові витрати.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 7 червня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на його користь 6 687 грн. 50 коп. страхового відшкодування, 5 746 грн. 95 коп. неустойки, 1 тис. грн. у рахунок витрат на відновлення порушеного цивільного права, 15 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, 20 тис. грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, усього 48 434 грн. 45 коп.

Ухвалою того ж суду від 23 липня 2007 року було внесено виправлення в частині визначення суми неустойки та встановлено суму неустойки - 12 240 грн. 75 коп., а всього 54 938 грн. 25 коп.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 4 жовтня 2007 року рішення та ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі АТСК "Залізничні шляхи" порушує питання про скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суди обґрунтовано виходили із того, що з урахуванням виплаченої йому суми страхового відшкодування - 135 812 грн. 50 коп. на користь позивача підлягає достягненню сума в розмірі 6 687 горн. 50 коп. відповідно до умов страхування.

Проте повністю погодитися з висновком суду про стягнення з АТСК "Залізничні шляхи" на користь ОСОБА_1 суми неустойки в розмірі 12 240 грн. 75 коп. і інших виплат не можна, оскільки його зроблено в порушення вимог ст. ст. 10, 212, 213 ЦПК України без повного і всебічного з'ясування обставин справи та встановлення, якими доказами, крім пояснень позивача, підтверджуються його вимоги.

Стаття 552 ЦК України визначає загальні рамки сплати неустойки.

Оскільки стягнення неустойки та відшкодування збитків є самостійним заходом цивільно-правової відповідальності, то їх застосування не залежить один від одного. Водночас, коли договором чи законом передбачена виключна неустойка, кредитор не може розраховувати на відшкодування збитків.

Судом установлено, що 21 травня 2007 року відповідачем сплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 135 812 грн. 50 коп. Разом із тим, установивши, що невиплачена сума складає 6 687 грн. 50 коп., суд вирахував суму неустойки з усієї суми призначеного до сплати страхового відшкодування - 142 500 грн. (0,01% за 859 днів прострочення - 12 240 грн. 75 коп.). Ці розрахунки суду підлягають додатковій перевірці.

Стаття 79 ЦПК України встановлює перелік судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Стягуючи з відповідача судові витрати, зокрема: 20 тис. грн. у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, 1 тис. грн. у рахунок витрат на відновлення порушеного цивільного права, суд не зазначив, з якого розрахунку та на підставі яких доказів він вирахував суму витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Апеляційний суд не звернув уваги на вищезазначені порушення й не перевірив, чи відповідає рішення суду першої інстанції в цій частині вимогам ст. ст. 84- 88 ЦПК України та постанові Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за розрахунок держави" (590-2006-п) .

Підлягають перевірці й доводи АТСК "Залізничні шляхи" щодо доведеності позивачем факту заподіяння страхувальнику моральної шкоди. У рішенні суду не зазначено, виходячи з яких розрахунків та з яких мотивів суд дійшов висновку про необхідність стягнення моральної шкоди у визначеній в рішенні сумі.

В іншій частині рішення судів відповідають вимогам закону, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу акціонерного товариства страхова компанія "Залізничні шляхи" задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 7 червня 2007 року, ухвалу цього ж суду від 23 липня 2007 року й ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 4 жовтня 2007 року в частині стягнення 12 240 грн. 75 коп. неустойки, 1 тис. грн. у рахунок витрат на відновлення порушеного цивільного права, 15 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, 20 тис. грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги,скасувати та в цій частині справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті - рішення судів залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.