Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного вищого навчального закладу товариства з обмеженою відповідальність "Київський інститут бізнесу і технологій" про стягнення заробітної плати при звільненні та середнього заробітку по день фактичного розрахунку,

У листопаді 2005 року позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що згідно з наказом № 209 о/с він був прийнятий на посаду директора Уманської філії інституту з посадовим окладом 2 200 грн. на місяць. Крім того, з вересня 2003 року виконував обов'язки завідувача кафедри суспільних наук, за що отримував заробітну плату в сумі 300 грн. на місяць. 25 листопада 2004 року звільнився з роботи за угодою сторін.

Вважаючи, що при звільненні з ним не було проведено остаточного розрахунку, просив стягнути з відповідача 5 тис. грн. заборгованості та 30 тис. грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 листопада 2004 року до 25 листопада 2005 року.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 2 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 31 січня 2008 року, в задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1. просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 2 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 31 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.