Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі :

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія"Універсальна" про стягнення страхового відшкодування,

Позивачка звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно договору № 32-31/007840 добровільного страхування наземного транспортного засобу, укладеного між нею та відповідачем застраховано автомобіль марки "Тойота Лексус" РХ 300 р.н. НОМЕР_1 на строк дії договору з 30 березня до 29 вересень 2005 року на випадок загибелі (пошкодження) та викрадення. В період дії договору, 12 червня 2005 року даний транспортний засіб під час перебування в м. Рогатин Івано-Франківської області викрадено. На звернення ОСОБА_1. до відповідача про виплату страхового відшкодування від 14 червня 2005 року, листом від 11 липня 2005 року страхова компанія відмовила їй у виплаті відшкодування, у зв'язку з тим, що нею не передано відповідачу повного комплекту ключів від викраденого транспортного засобу, який згідно довідки офіційного представника "Лексус" складається з трьох ключів, а передано було лише два. Проте в договорі не визначено поняття "повного комплекту ключів від транспортного засобу", крім цього при купівлі даного автомобіля нею було отримано лише два ключі, які після настання страхового випадку були передані страховій компанії.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2007 року позов задоволено та стягнуто на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 382320 грн.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 4 лютого 2008 року рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухваленні нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди як першої, так й апеляційної інстанції виходили із того, що відповідачем в порушення вимог ст.ст. 979, 982 ЦК України безпідставно відмовлено у виплаті страхового відшкодування, оскільки позивачкою, як страхувальником, повністю були виконані всі умови договору страхування.

Проте погодитися з такими висновками не можна.

Відповідно до вимог п. 5.1.7 договору добровільного страхування транспортних засобів в разі протиправного позбавлення страхувальника ТЗ - страхувальник зобов'язаний надати пояснення, які стосуються протиправного позбавлення та копію заяви, що надана до правоохоронних органів за фактом протиправного позбавлення, передати Страховику технічний паспорт та повний комплект ключів від ТЗ, повний комплект карток активних і пасивних активаторів та електронно-механічних засобів (пристроїв) проти викрадення, усіх ключів від механічних пристроїв проти викрадення та пультів управління охоронною сигналізацією, що застосовується на застрахованому ТЗ.

Згідно довідки офіційного представника "Лексус" повний комплект ключів транспортного засобу "Тойота-Лексус" складається із трьох ключів.

Встановлено, що позивачкою страховій компанії в порушення вимог договору добровільного страхування було передано лише два ключі від викраденого транспортного засобу.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суди не дослідили належним чином посилання відповідачів на факт відсутності у позивачки третього ключа від застрахованого транспортного засобу, який відповідно до вимог договору добровільного страхування разом з іншими двома ключами мав бути переданий страховій компанії. У договорі не зазначено, що страхове відшкодування має бути виплачено в залежності від причин ненадання повного комплекту ключів.

Крім того, судами не була надана належна оцінка поясненням відповідачів щодо того, що відповідно до картки угону, одержаної на запит суду з Єдиної бази МВС України "УГОН" № NZA 107436 автомобіль поставлено на угон 12 червня 2005 року, а 28 вересня 2005 року знято з угону та зазначено дату його виявлення 28 вересня 2005 року. Отже, судами не було встановлено, чи знаходився вказаний автомобіль на час розгляду справи в угоні, чи був знайдений.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія"Універсальна" задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 22 серпня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 4 лютого 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.