Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до садівничого товариства "На семи вітрах Бугаївка" про визнання права користування земельною ділянкою для садівництва, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 листопада 2007 року,

У липні 2007 рокуОСОБА_1. пред'явив в суді позов до садівничого товариства "На семи вітрах Бугаївка" про визнання права користування земельною ділянкою для садівництва.

Зазначав, що 20 серпня 1990 року він вступив в члени садівничого товариства "На семи вітрах Бугаївка" та отримав у користування земельну ділянкуАДРЕСА_1, призначену для садівництва. Йому було видано книжку члена садівничого товариства, в якій відмічалися членські внески, які він сплачував.

У зв'язку з наміром приватизувати зазначену земельну ділянку, 19 травня 2007 року він звернувся до голови садівничого товариства з проханням видати довідку про те, що він є членом зазначеного товариства та користується зазначеною земельною ділянкою, а також видати копію генерального плану товариства. Однак на своє звернення він отримав відмову.

Посилаючись на те, що він 15 років користується земельною ділянкою, позивач просив визнати його членом садівничого товариства "На семи вітрах Бугаївка", визнати за ним право користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 та стягнути на його користь з відповідача судові витрати.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2007 року, залишеною без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 листопада 2007 року, у відкритті провадження в справі ОСОБА_1відмовлено.

На зазначені ухвали судів надійшла касаційна скарга позивача, в якій він просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, і справу передати на новий розгляд.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження в справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки він ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 2, 7 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (va007700-04) ", спори, які виникають із земельних правовідносин, розглядаються судами в порядку цивільного судочинства. Захист прав громадян за земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України шляхом визнання прав.

З матеріалів справи вбачається, що за захистом порушених прав до суду звернувсяОСОБА_1. з позовною заявою до садівничого товариства "На семи вітрах Бугаївка" про визнання права користування земельною ділянкою для садівництва.

Ураховуючи наведене, зазначений спір є цивільно-правовим і відповідно до вищевказаних норм права підсудний місцевим судам загальної юрисдикції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що в суду не було підстав закривати провадження у справі.

Залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, указані порушення норм процесуального права апеляційний суд залишив поза увагою.

У зв'язку з наведеним оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2007 року та апеляційного суду м. Києва від 26 листопада 2007 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд у суд першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.