Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нежилу будівлю за касаційною скаргою прокурора Полтавського району Полтавської області на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 15 лютого 2007 року,

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що в 2005 році він побудував нежилу будівлю по АДРЕСА_1. Для проведення будівництва БСТ "Проектбудмонтаж" була розроблена проектна докуемнтація. 1 лютого 2005 року було проведено вибір та обстеження земельної ділянки для розміщення об'єкту нерухомості, акт про вибір та обстеження був погоджений з усіма необхідними службами. 23 грудня 2005 року Тростянецька сільська рада надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою. Крім власних коштів, для будівництва ним були використані кошти в сумі 15000 грн., які він позичив 15 січня 2006 року у свого брата ОСОБА_2.

Оскільки відповідач почав заявляти про те, що він допомагав у будівництві і тому є власником половини будівлі, позивач просив визнати за ним право власності на спірну нежилу будівлю.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 15 вересня 2006 року позов задоволено. Визнано нежилу будівлю по АДРЕСА_1 самочинно збудованим нерухомим майном та визнано право власності на неї за позивачем.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 15 лютого 2007 року відмовлено прокурору Полтавського району Полтавської області в поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного рішення суду, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.

У обгрунтування касаційної скарги прокурор Полтавського району Полтавської області посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції й поновлення строку на апеляційне оскарження.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і залишаючи апеляційну скаргу прокурора без розгляду, посилався на те, що прокурором не надано доказів на підтвердження того, що рішенням районного суду вирішено питання про права та обов'язки Полтавської районної державної адміністрації, яка не брала участі в розгляді справи.

Із таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Із матеріалів справи вбачається, що Полтавська районна державна адміністрація участі в розгляді справи не приймала, про наявність рішення районного суду дізналась при розгляді справи в господарському суді (а.с.72) і копію рішення отримала лише 19 грудня 2006 року (а.с.52-53).

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно з п. "а" ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Таким чином, земельна ділянка, на якій знаходиться побудована позивачем нежила будівля, розташована за межами населеного пункту і є державною власністю, а тому розпорядження нею входить до повноважень місцевої державної адміністрації.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

За таких обставин апеляційний суд без урахування вищезазначеної обставини необгрунтовано відмовив прокурору у поновленні строку на касаційне оскарження.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу прокурора Полтавського району Полтавської області задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 15 лютого 2007 року скасувати, а справу передати до Апеляційного суду Полтавської області для вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвала оскарженню не підлягає.