Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Головуючого - Яреми А.Г.,

Суддів: Лихути Л.М., Мазурка В.А.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства (далі - КП) "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_2 про визнання недійсним запису в довідці та визнання зареєстрованим права власності на частки в будинку,

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання незаконним рішення про видачу довідки, посилаючись на те, що йому на праві власності належить 66/100 частин АДРЕСА_1, проте 9 червня 2005 року відповідачем незаконно було видано довідку для приватизації землі, в якій його частка в праві власності на будинок визначена як 37/100 частин.

Позивач просив скасувати рішення відповідача про видачу довідки № 89-А-403 від 9 червня 2005 року та поновити його право на отримання достовірної інформації про розмір ідеальних часток в праві власності на будинок.

Згодом позивач уточнив позовні вимоги, зазначив, що записи у довідці № 89-А-403 від 9 червня 2005 року не відповідають дійсності, й просив визнати недійсним запис у зазначеній довідці щодо реєстрації права власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на 13/100 частин будинку та за ним на 37/100 його частин, а також визнати, що на підставі правовстановлюючих документів за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 21/100 частину будинку, а за ним - на 66/100 частин будинку.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 13 серпня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 28 листопада 2007 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив із того, що КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" правомірно видало довідку від 9 червня 2005 року, така довідка необхідна для приватизації землі й відповідно до положень статті 42 ЗК України 1990 року містить інформацію про первинні частки осіб у власності на будинок № 3 по пров. 1-му Завокзальному в м. Житомирі, оскільки зміни в розмірі часток не тягнуть за собою зміну порядку користування земельною ділянкою.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (z0157-02) (далі - Тимчасове положення), державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів.

Пунктом 5.2 Тимчасового положення передбачено, що витяг з Реєстру прав або інформаційна довідка видаються на підставі відомостей, які містяться в Реєстрі прав.

Таким чином, витяг з Реєстру прав або інформаційна довідка, які видає БТІ, повинні містити інформацію про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно станом на день видачі відповідно витягу чи довідки.

Судами встановлено, що станом на червень 2005 року право власності на АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_1 - на 66/100 частин, за ОСОБА_3 - на 21/100 частину, за ОСОБА_2 - на 13/100 частин.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 фактично оскаржував дії начальника КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" і зазначав, що відповідач без будь-яких на те законних підстав зменшив його та ОСОБА_3 частки у власності на будинок і видав довідку від 9 червня 2005 року, в якій зазначено, що за ним зареєстровано право власності лише на 37/100 частин АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 - на 13/100 частин будинку, а за ОСОБА_2 - на частину будинку, хоча такі частки не відповідають ні правовстановлюючим документам, ні інформації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" не заперечувало, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 66/100 частин будинку, за ОСОБА_3 - на 21/100 частину, проте посилалося на те, що такі частки не стосуються права осіб на земельну ділянку.

Суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України пояснень позивача з огляду на норми Тимчасового положення належним чином не перевірив, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин і правовою нормою, що підлягає застосуванню, не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 не пред'являв позову про визначення порядку користування земельною ділянкою, безпідставно застосував положення статті 42 ЗК України 1990 року, при цьому не встановив та не зазначив у рішенні передбачених законом підстав для видачі відповідачем у червні 2005 року довідки з вказівкою на частки осіб у власності на будинок, розмір яких не відповідає даним Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України у достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною 2 статті 338 ЦПК України.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 серпня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 28 листопада 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.