Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого: Яреми А.Г.

Суддів: Лихути Л.І., Мазурка В.А., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики,

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання зобов'язання за договором, а також трьох процентів річних від простроченої суми, посилаючись на неповернення відповідачами отриманої за договором суми в обумовлений строк.

Позивач зазначив, що 26 жовтня 2006 року між сторонами було укладено договір позики, за яким позивач передав відповідачу ОСОБА_2 808 000 грн., що станом на дату підписання договору позики за курсом Національного банку України еквівалентно

160 000 доларам США, а той разом з ОСОБА_3 зобов'язався повернути цю ж суму до 26 листопада 2006 року, однак свого зобов'язання не виконав.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 2 квітня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 9 жовтня 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1

819 348 грн. 36 коп. боргу за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 4040 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати ухвалені судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм матеріального та процесуального права і доводи скарги їх висновків не спростовують.

Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 336, 338, 343, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 2 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 9 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.