Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Києві 17 червня 2008 року справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2, третя особа - перша Одеська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом за касаційною скаргоюОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2007 року,

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько -ОСОБА_3 Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом був він та відповідачка.

Хоча він вчасно подав до державної нотаріальної контори із засвідченням свого підпису приватним нотаріусом заяву на прийняття спадщини, проте свідоцтво про право власності на вказану квартиру було видано лише відповідачці.

Просив визначити додатковий строк для прийняття спадщини, усунути від права на спадкування відповідачку, визнати право на спадкове майно.

У подальшому позовні вимоги було змінено, позивач просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане на ім'я ОСОБА_2; визнати за ним та відповідачкою право власності на майно у порядку спадкування за законом по частини квартири за кожним.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено. Ухвалено визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину законом, що було видане 13 грудня 2004 року Першою Одеською державною нотаріальною конторою та зареєстровано в реєстрі за № 5-2047, згідного з яким, після смерті ОСОБА_3 спадкоємцем його майна - АДРЕСА_1 - визнано дружину померлого ОСОБА_2; визнати за ОСОБА_1 право власності на частину вказаної квартири у порядку скасування за законом; визнати за ОСОБА_2 право власності на частину цієї квартири у порядку спадкування за законом.

У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування судових рішень й ухвалення нового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргуОСОБА_2 відхилити і залишити рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2007 року без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.