Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого: Яреми А.Г.,

Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4до товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький пивоварний завод № 1", Управління у справах приватизації та комунальної власності Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізької обласної ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2006 року ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. звернулися в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький пивоварний завод № 1", Управління у справах приватизації та комунальної власності Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізької обласної ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна від 15 липня 1993 року № 7.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 17 липня 2007 року провадження по справі закрито оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. просять скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 17 липня 2007 року, вирішити питання по суті, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України (1618-15) , суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизначених чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають зокрема, із трудових правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Закриваючи провадження по справі суд першої інстанції прийшов до висновку, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації корпоративних спорів" (483-16) дана справа підлягає розгляду в господарському суді, оскільки спір виник з приводу приватизації державного майна і провадження у справі було відкрито 29 грудня 2006 року, а не до цієї дати, як було зазначено в Прикінцевих положеннях.

Апеляційний суд, залишаючи ухвалу суду першої інстанції без зміни, вказав, що суд правильно закрив провадження у справі, оскільки вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу державного майна підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При цьому суди не визначились який суд і в якому порядку повинен був розглядати даний спір.

Судами не враховано, що п.п. 1,2 Прикінцевих положень зазначеного Закону України передбачено, що після набрання чинності Законом № 483-V (483-16) , заяви і скарги по яких не порушено (не відкрито) провадження, розглядається господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Виходячи з останнього, якщо суд вважав, що зазначений спір виник з приводу приватизації державного майна, то він повинен був передати заяву на розгляд до господарського суду, а не закривати провадження у справі.

Відповідно до Прикінцевих положень, після 29 грудня 2006 року оскарження судових рішень з питань приватизації повинно проводитись в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) , а не Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) .

За таких обставин судові ухвали підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 342 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 17 липня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.