Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Берднік І.С., Прокопчука Ю.В.,

Лященко Н.П., Пшонки М.П., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2007 року,

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1, посилаючись на те, що з 16 вересня 1989 року до 8 жовтня 2003 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. За час спільного подружнього життя сторони придбали будинок АДРЕСА_1.

Позивач вважав, що цей будинок є спільною сумісною власністю подружжя, а тому просив виділити йому у власність 24/100 частини будинку, що становить 1/2 частину від 48/100 частин будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2007 року позов задоволено.

Відповідачка, не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернулась зі скаргою до апеляційного суду.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2007 року в прийнятті апеляційної скарги відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції посилався на те, що відповідачем у справі є ОСОБА_2, а апеляційна скарга подана її представником, ОСОБА_3, без довіреності або іншого документа, який посвідчує її повноваження як представника ОСОБА_2

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб, а згідно з ч. 1 ст. 27 та ч. 1 ст. 292 цього кодексу право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі.

Пунктом 6 ст. 42 ЦПК України передбачено, що фізична особа може надати повноваження представникові за усною заявою, яка заноситься до журналу судового засідання.

Відповідно до ст. ст. 121, 297 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог ст. 295 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для виправлення недоліків. Якщо заявник у встановлений строк виправить недоліки, скарга вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 121, 297 ЦПК України відмовив у відкритті апеляційного провадження, не залишивши апеляційну скаргу без руху з наданням заявнику строку для виправлення недоліків, подання довіреності чи іншого документа, що посвідчує повноваження ОСОБА_3 як представника ОСОБА_2, та без урахування, що вона брала участь у розгляді справи як представник сторони відповідно до п. 6 ст. 42 ЦПК України (а.с. 61).

З урахуванням наведеного ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 342 ЦПК України, з направленням справи на розгляд апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

Керуючись ст. 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 липня 2007 року скасувати.

Справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2007 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.