6-25087св07 Про встановлення факту прийняття спадщини, визнання спадкоємцем за законом, визнання права власності на спадщину та поділ спадкового майна - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання спадкоємцем за законом, визнання права власності на спадщину та поділ спадкового майна; за зустрічним позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4про визнання спадкоємцем за законом, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадщину; за зустрічним позовом ОСОБА_4до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3про визнання спадкоємцем за законом, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадщину, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Перевальського районного суду Луганської області від 28 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 27 серпня 2007 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2004 року ОСОБА_1, звернувшись у суд з указаним позовом, зазначала, що ОСОБА_7 помер її чоловік - ОСОБА_6, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частки автомобіля ВАЗ та 1/2 АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги є вона та їхні діти: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 ОСОБА_5 спадщину приймати не бажала й не бажає.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати її спадкоємцем за законом, встановити факт прийняття нею спадщини, визнати за нею право власності на 1/8 частку будинку та 1/8 частку автомобіля, залишити спадкове майно в її та ОСОБА_3 користуванні, стягнувши з неї на користь інших спадкоємців грошову компенсацію вартості їхніх часток у спадковому майні.

У травні 2005 року ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання спадкоємцем за законом, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадщину. В обгрунтування позову вказував на вищезазначені обставини та просив встановити факт прийняття ним спадщини, визнати його спадкоємцем за законом; визнати за ним право власності на 1/8 частку будинку та 1/8 частку автомобіля; залишити в його користуванні 1/8 частку будинку, зобов'язати ОСОБА_1 сплатити йому грошову компенсацію вартості 1/8 частки автомобіля в розмірі 1 271 грн., залишивши його в користуванні останньої.

У травні 2005 року ОСОБА_4 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання спадкоємцем за законом, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадщину. В обгрунтування позову вказувала на вищезазначені обставини та просила встановити факт прийняття нею спадщини, визнати її спадкоємцем за законом, визнати за нею право власності на 1/8 частку будинку та 1/8 частку автомобіля; зобов'язати ОСОБА_1 сплатити їй грошову компенсацію вартості 1/8 частки будинку в розмірі 2 570 грн. та 1/8 частки автомобіля в розмірі 1 271 грн., залишивши частку належного їй майна в користуванні останньої.

Рішенням Перевальського районного суду Луганської області від 28 грудня 2006 року позови задоволено частково. Визнано ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_7., померлого ОСОБА_7. Встановлено факт прийняття ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7. у вигляді 1/2 частки спірного автомобіля ВАЗ, вартістю 10 164 грн. та 1/2 частки спірного будинку з надвірними спорудами вартістю 20 560 грн. ОСОБА_1 виділено в натурі автомобіль і 3/4 частки будинку, а ОСОБА_3 виділено в натурі 1/4 частку будинку. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частки будинку та автомобіль. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/4 частку будинку. Виділено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 їхню частку в спадковому майні у вигляді грошової компенсації вартості 1/4 частки автомобіля в розмірі 1 271 грн. і вартості 1/4 частки будинку в розмірі 2 570 грн. Зобов'язано ОСОБА_1 сплатити ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по 3 841 грн. грошової компенсації вартості їхніх часток у спадковому майні кожній.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 27 серпня 2007 року зазначене рішення суду в частині поділу автомобіля залишено без змін, у решті - рішення суду скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування судових рішень і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що рішення районного суду в частині поділу автомобіля не оскаржується, а тому в цій частині не підлягає перевірці в порядку апеляційного провадження і його слід залишити без змін.

З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України (1618-15) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як убачається з наявної в матеріалах справи апеляційної скарги ОСОБА_2 та доводів її касаційної скарги, остання оскаржувала рішення районного суду в повному обсязі (а.с. 237-241).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 заперечувала факт прийняття спадщини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і вважала, що вони не можуть спадкувати, оскільки пропустили строк на прийняття спадщини та фактично її не прийняли. Тобто ОСОБА_2 оскаржувала рішення суду також і в частині кола спадкоємців та спадкування ними майна, у тому числі й автомобіля.

Однак апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_2 рішення районного суду в частині поділу автомобіля, як спадкового майна не оскаржувалось і в порушення вимог ст. 303 ЦПК України (1618-15) не перевірив в апеляційному порядку рішення районного суду в цій частині.

Частиною 3 ст. 303 ЦПК України (1618-15) визначено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

За таких обставин апеляційний суд повинен був перевірити доводи апеляційної скарги, законність і обгрунтованість рішення районного суду в повному обсязі.

Оскільки порушення апеляційним судом норм процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, ухвала апеляційного суду в частині залишення без змін рішення районного суду щодо поділу спірного автомобіля підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись ст. 338 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 27 серпня 2007 року в частині залишення без змін рішення Перевальського районного суду Луганської області від 28 грудня 2006 року щодо поділу автомобіля скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до апеляційного суду Луганської області.