Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Прокопчука Ю.В.,

Пшонки М.П., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування шкоди; за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_1, про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 2 листопада 2007 року,

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вищевказаним позовом посилаючись на те, що він є власником автомобіля ВАЗ 21043 реєстраційний номер НОМЕР_1, яким має право розпоряджатись та керувати його син - ОСОБА_3 31 серпня 2005 року з вини відповідача, який керував автомобілем Міцубісі реєстраційний номер НОМЕР_2, сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої автомобіль позивача пошкоджено. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 ОСОБА_1 завдано матеріальну та моральну шкоду. Просив суд позов задовольнити, стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 12 205 грн. 31 коп., у рахунок відшкодування моральної шкоди 30 тис. грн.

У серпні 2008 року ОСОБА_3 звернувся в суд із вищевказаним позовом посилаючись на те, що він 31 серпня 2005 року керуючи автомобілем ВАЗ 21043 реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить його батьку - ОСОБА_1, рухався по дорозі Київ-Ковель у межах населеного пункту Буча ОСОБА_2не впоравшись з керуванням свого автомобіля Міцубісі реєстраційний номер НОМЕР_2 скоїв зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди останньому завдано тілесні ушкодження, отримані травми мають негативні наслідки, ОСОБА_3 вимушений проходити лікування та обстеження для підтримки свого здоров'я. Вважаючи, що через порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху, йому заподіяно моральну шкоду, просив суд позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди 50 тис. грн.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 2 листопада 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 205 грн. 31 коп. у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, в решті позовних вимог відмовлено. Позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування моральної шкоди 5 тис. грн., в решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 315 грн. 78 коп. у рахунок відшкодування понесених судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судових рішень з підстав порушення судами норм матеріального й процесуального права та направлення справи на новий розгляд.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 2 листопада 2007 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.