У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 червня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів:
Барсукової В.М., Балюка М.I., Григор'євої Л.I., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності, поділ будинку та поділ майна подружжя; за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Рівненська обласна товарна біржа, приватний нотаріус ОСОБА_5, про визнання біржового контракту купівлі-продажу та договору дарування недійсними, визнання права власності та поділ квартири; за зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про поділ майна подружжя, визнання права спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на частину будинку та поділ будинку; за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Рівненська обласна товарна біржа, про визнання права власності,
в с т а н о в и л а:
У березні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила визнати об'єктом права спільної сумісної власності подружжя частину АДРЕСА_1вартістю 42 568 грн. та просила визнати за нею право власності на частку в спільній сумісній власності подружжя вартістю 24 429 грн. Крім того, просила поділити в натурі вказаний будинок між співвласниками - нею та відповідачем - колишнім чоловіком.
Також просила виділити їй майно із спільної сумісної власності подружжя на суму 3 261 грн., а решту майна на суму 3 410 грн. залишити відповідачу.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3ОСОБА_4 зазначаючи, що під час шлюбу з ОСОБА_2. була придбана однокімнатна АДРЕСА_2. Після розірвання шлюбу їй стало відомо, що відповідач 21 червня 2001 року продав квартиру ОСОБА_3, а останній 2 грудня 2001 року подарував її своїй дружині ОСОБА_4
Посилаючись на викладене, просила визнати біржовий контракт купівлі-продажу квартири та договір дарування недійсними, визнати за нею право власності на S частину квартири та зобов'язати ОСОБА_2 сплатити їй вартість цієї частки.
ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права спільної сумісної власності подружжя на частину АДРЕСА_3та поділ будинку між ними.
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про визнання права власності на АДРЕСА_2, оскільки є добросовісним набувачем.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 3 серпня 2007 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частини АДРЕСА_1об'єктом права спільної сумісної власності подружжя задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 його частину, а за ОСОБА_2. - на 2/3 частини. Проведено поділ вказаного будинку згідно першого варіанту висновку експерта № 272 від 7 травня 2007 року та поділено майно подружжя. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3ОСОБА_4 задоволено. Визнано АДРЕСА_2в м. Рівне спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_1 74 700 грн. вартості S її частини. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовлено. Позов ОСОБА_4 задоволено та визнано за нею право власності на АДРЕСА_2.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 24 січня 2008 року рішення районного суду в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/3 частину АДРЕСА_1з виділенням цієї частки в натурі, поділ спільного майна подружжя, а також в частині відмови в зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, а саме двох мікрохвильових пічок загальною вартістю 600 грн. скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/3 частину АДРЕСА_1з виділенням цієї частки в натурі відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 24 429 грн. в рахунок відшкодування коштів, витрачених на збільшення вартості АДРЕСА_1 в с. Орестів. У задоволенні позову ОСОБА_1 про поділ майна подружжя відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково та виділено йому та ОСОБА_1 по одній мікрохвильовій пічці вартістю 300 грн. У решті рішення залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначені судові рішення в частині визнання АДРЕСА_2спільною сумісною власністю подружжя та стягнення 74 700 грн. компенсації скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України (1618-15) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України (1618-15) суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. 332 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_2відхилити.
Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 3 серпня 2007 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3ОСОБА_4 про визнання АДРЕСА_2спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, стягнення з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_1 74 700 грн. вартості S її частини, задоволення позову ОСОБА_4 та визнання за нею права власності на АДРЕСА_2 та рішення апеляційного суду Рівненської області від 24 січня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
В.М. Барсукова
М.I. Балюк
Л.I. Григор'єва