Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Патрюка М.В.,

суддів:

Берднік I.С., Лященко Н.П., Костенка А.В., Пшонки М.П., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за касаційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3на рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 березня 2007 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги обгрунтовувала тим, що сторони зареєстрували шлюб у червні 2002 року, від цього шлюбу мають сина, ОСОБА_4 IНФОРМАЦIЯ_1 народження. Просила суд розірвати шлюб із відповідачем, посилаючись на те, що він є іноземцем, зовсім по-іншому ставиться до сім'ї, до вирішення сімейних проблем, у період сумісного проживання влаштовував безпідставні сварки, бив її, постійно їй погрожував, знущався над новонародженою дитиною, виносячи в січні неодягнену на вулицю, що змусило ОСОБА_1 звертатись до суду за місцем проживання в США в 2004 році. У теперішній час вони мешкають у різних державах, не підтримують ніяких стосунків, шлюб носить формальний характер, тому вона наполягала на розірванні шлюбу.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 березня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2007 року вказане рішення суду першої інстанції змінено: виключено з мотивувальної частини рішення посилання на ст. 279 Сімейного кодексу України (2947-14) та визнано правильним посилання на ст. 60 Закону України "Про міжнародне приватне право" (2709-15) . В іншій частині рішення залишено без змін.

ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судовими інстанціями норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення та розриваючи шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суди виходили з того, що позивачка є громадянкою України, постійно проживає та працює в Україні, на її утриманні знаходиться дитина, син ОСОБА_4, IНФОРМАЦIЯ_1 народження. Останнім місцем спільного проживання подружжя судом визнано Україну, посилаючись на те, що влітку 2005 року відповідач приїздив з Америки в Україну.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України (1618-15) рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачОСОБА_2 є іноземцем, громадянином Сполучених Штатів Америки.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про міжнародне приватне право" (2709-15) правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.

Судами як першої, так і апеляційної інстанцій не з'ясовано питання, що стосується дійсного останнього спільного місця проживання сторін, та помилково застосовано норми матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Крім того, як убачається з матеріалів справи, рішенням цивільного суду округу Лукас штату Огайо у справі про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що розглядалася 25 травня 2007 року та 21 червня 2007 року, ухвалено розірвати шлюб між сторонами. Проте апеляційний суд на вказане рішення уваги не звернув й не дав належної оцінки цій обставині.

При викладених обставинах ухвалені у справі рішення без змін залишатися не можуть і підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, у ході якого суду слід урахувати наведене й залежно від установленого вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 березня 2007 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.