Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Яреми А.Г.,

суддів:

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.I.

Романюка Я.М., Шабуніна В.М., -

розглянувши в судовому засіданні справу за ОСОБА_1до відкритого акціонерного товариства "Суха Балка" (далі - ВАТ "Суха Балка"), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (далі - відділення Фонду) про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а:

У березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є колишнім працівником ВАТ "Суха Балка", під час виконання ним трудових обов'язків трапився нещасний випадок, наслідком якого стала травма та втрата працездатності. Згідно з висновком МСЕК від 22 грудня 1987 року йому встановлено ступінь втрати непрацездатності в розмірі 50% безстроково. Відповідно до наказів, що їх щорічно видавало ВАТ "Суха Балка", йому призначалися щомісячні виплати втраченого заробітку. У 2005 році ОСОБА_1 стало відомо, що на підприємстві ВАТ "Суха Балка" не було застосовано для регресних виплат (або застосовано не в повному обсязі) відповідні коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів, що призвело до неправильного нарахування йому сум щомісячних страхових виплат; таким чином утворилась заборгованість перед ним як з боку ВАТ "Суха Балка", так і - відділення Фонду.

Позивач, після неодноразового уточнення позовних вимог, просив суд стягнути з ВАТ "Суха Балка" заборгованість за період з травня 1992 року до березня 2001 року в сумі 24 057 грн. 05 коп., компенсацію у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячних сум на відшкодування шкоди за період з січня 1998 року до березня 2001 року в сумі 12 540 грн. 66 коп.; стягнути з відділення Фонду за період з квітня 2001 року до вересня 2005 року заборгованість у розмірі 32 216 грн. 12 коп., компенсацію у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячних сум на відшкодування шкоди за період з квітня 2001 року до вересня 2005 року в розмірі 7 179 грн. 05 коп.; стягнути з відділення Фонду щомісячні страхові виплати в сумі 1 282 грн. 09 коп., починаючи з жовтня 2005 року, до змін обставин, що є підставою для їх перерахунку або припинення відповідно до закону.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 січня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Суха Балка" на користь ОСОБА_16 584 грн. 82 коп., у тому числі заборгованість із щомісячних виплат на відшкодування шкоди за період з травня 1992 року до березня 2001 року в розмірі 24 044 грн. 16 коп., компенсацію у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячних сум на відшкодування шкоди за період із січня 1998 року до березня 2001 року в розмірі12 540 грн. 66 коп.; стягнуто з відділення Фонду заборгованість із щомісячних виплат на відшкодування шкоди в розмірі 32 722 грн. 63 коп., щомісячні страхові виплати в сумі 1 282 грн. 09 коп., починаючи з жовтня 2005 року, до змін обставин, що є підставою для їх перерахунку або припинення відповідно до закону. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2006 року апеляційні скарги відділення Фонду та ВАТ "Суха Балка" відхилено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 січня 2006 року в частині відмови в стягненні з відділення Фонду компенсації у зв'язку з порушенням термінів виплат щомісячних страхових виплат скасовано, ухвалено в цій частині позову нове рішення про задоволення позовних вимог. Стягнуто з відділення Фонду компенсацію у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячних сум на відшкодування шкоди за період з 1 квітня 2001 року до 31 червня 2005 року в розмірі 7 179 грн. 05 коп.

У касаційній скарзі відділення Фонду просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив із того, що у січні-квітні 1992 року ВАТ "Суха Балка" не застосувало для розрахунку сум відшкодування шкоди ОСОБА_1 коефіцієнт підвищення тарифних ставок з 1 травня 1992 року, у результаті чого такі суми були незаконно занижені; у подальшому товариством також неправильно застосовувались або ж не застосовувались узагалі коефіцієнти підвищення тарифних ставок працівників підприємства; накази про нарахування та (або) перерахунки цих сум на руки позивачу не видавалися, тому на його користь підлягають стягненню суми заборгованості, починаючи з травня 1992 року.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна з таких підстав.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) , виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок (наприклад, за відсотком втрати працездатності) сум щомісячних платежів, раніше призначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Також п. 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (472-93-п) , які діяли до 18 липня 2001 року, було передбачено, що перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

Суд у порушення вимог ст. ст. 213, 214, 215 ЦПК України (1618-15) належним чином не визначився з характером спірних правовідносин, указані вимоги закону залишив поза увагою, усупереч зазначеним правилам стягнув на користь позивача заборгованість із щомісячних виплат відшкодування частини втраченого заробітку за весь період, починаючи з травня 1992 року; а також не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи, унаслідок чого не визначився з відповідністю розміру відшкодування шкоди, нарахованого позивачу, встановленим обмеженням.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України (1618-15) належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини таі факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України (1618-15) .

Керуючись ст. 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 січня 2006 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2006 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.