Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Головуючого - Гнатенка А.В.,

Суддів:

Балюка М.I.,

Барсукової В.М.,

Берднік I.С.

Григор'євої Л.I.,

Гуменюка В.I.,

Данчука В.Г.,

Косенка В.Й.,

Костенка А.В.,

Левченка Є.Ф.,

Лихути Л.М.,

Лященко Н.П.,

Охрімчук Л.I.,

Патрюка М.В.,

Прокопчука Ю.В.,

Пшонки М.П.,

Сеніна Ю.Л.,

Шабуніна В.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Турбоатом" про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, визнання права власності на будівлю та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ВАТ "Турбоатом" про визнання права власності на будівлю,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2005 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ВАТ "Турбоатом" про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу будівлі та переведення прав і обов'язків покупця за договором, посилаючись на те, що в грудні 2003 року вона передала ОСОБА_2 власні кошти в сумі 80000 грн. для придбання АДРЕСА_1, 26 грудня 2003 року ОСОБА_2, як покупець, уклала з ВАТ "Турбоатом" договір купівлі-продажу зазначеної будівлі й обіцяла, що не буде претендувати на неї, проте після погіршення їх особистих стосунків відмовляється переоформити право власності.

Позивачка під час розгляду справи уточнила позов, просила визнати недійсним в частині покупця договір купівлі-продажу, укладений між відповідачами 26 грудня 2003 року, визнати за нею право власності на будівлю, зобов'язати КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати її право власності та анулювати реєстрацію права власності ОСОБА_2, зазначивши, що АДРЕСА_1була придбана за її кошти, а тому договір купівлі-продажу від 26 грудня 2003 року в частині зазначення покупцем ОСОБА_2 є недійсним на підставі статті 58 ЦК УРСР (1540-06) 1963 року.

ОСОБА_2 пред'явила зустрічний позов, просила визнати за нею право власності на АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вона придбала будівлю за власні кошти, договір купівлі-продажу посвідчено нотаріально, й претензії ОСОБА_1 безпідставні.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 4 червня 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 грудня 2007 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, ухвалені в справі судові рішення залишено без змін.

ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду України зі скаргою про перегляд судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону - статті 58 ЦК УРСР (1540-06) 1963 року; просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 й задоволення зустрічного позову.

Скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України (1618-15) судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону; визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

Судом встановлено, що 26 грудня 2003 року між ОСОБА_2 та ВАТ "Турбоатом" було укладено й нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_2 як переможець аукціону купила АДРЕСА_1 за 77000 грн., право власності на зазначену будівлю зареєстровано за ОСОБА_2

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що покупцем є ОСОБА_1., оскільки вона передала власні кошти ОСОБА_2 для покупки спірної будівлі.

Апеляційний суд та суд касаційної інстанції погодились з такими висновками суду першої інстанції, зазначивши, що рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи скарги та додані до неї копії ухвал суду касаційної інстанції не дають підстав для висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не знаходить підстав, передбачених статтею 354 ЦПК України (1618-15) , для скасування в зв'язку з винятковими обставинами ухвалених у справі судових рішень.

Керуючись статтею 358 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2007 року, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 4 червня 2007 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.