Судова палата у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Гнатенка А.В.,

суддів:

Балюка М.I.,

Барсукової В.М.,

Берднік I.С.,

Григор'євої Л.I.,

Гуменюка В.I.,

Косенка В.Й.,

Костенка А.В.,

Левченка Є.Ф.,

Лихути Л.М.,

Лященко Н.П.,

Охрімчук Л.I.,

Патрюка М.В.,

Прокопчука Ю.В.,

Пшонки М.П.,

Сеніна Ю.Л.,

Шабуніна В.М.,

розглянувши справу за скаргою ОСОБА_1про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2006 року та ухвали Верховного Суду України від 17 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1до приватного будівельного підприємства "Снага-М" про визнання договору на виконання будівельно-монтажних робіт неукладеним,

в с т а н о в и л а :

У березні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 3 травня 2001року між ним та відповідачем був укладений договір на виконання будівельно-монтажних робіт на переобладнання горища під мансардний поверх по вул. Софіївська,18-а у м. Києві на суму 30 000 грн.

У лютому 2002 року він на прохання директора ПБП "Снага-М" підписав дублікат договору у зв'язку з його втратою. На відміну від оригіналу договору, перша сторінка якого була заповнена рукописним текстом, в дублікаті договору такий же текст було виконано за допомогою комп'ютерного набору.

Посилаючись на те, що відповідач використав останню сторінку втраченого оригіналу договору без номеру від 3 травня 2001 року для виготовлення договору на виконання будівельно-монтажних робіт від 3 травня 2001 року № 06/01 на суму 1043000 грн. просив визнати останній договір недійсним з підстав, передбачених ст. 48 ЦК УРСР (1540-06) , як угоду, яка не відповідає вимогам закону.

В подальшому ОСОБА_1змінив свої вимоги і просив визнати договір на виконання будівельно-монтажних робіт № 06/01 від 3 травня 2001 року неукладеним, а правовідносини такими, що не виникли.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2006 року позов задоволено та визнано договір на виконання будівельно-монтажних робіт № 06/01 від 3 травня 2001 року недійсним та неукладеним .

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2006 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2006 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.

Ухвалою колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 травня 2007 року відмовлено ОСОБА_1у задоволенні касаційної скарги та залишено рішення апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2006 року без змін.

У скарзі ОСОБА_1 просить переглянути в зв'язку з винятковими обставинами рішення апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2006 року та ухвалу Верховного Суду України від 17 квітня 2007 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.

Перевіривши матеріали справи Судова палата дійшла висновку, що скарга у зв'язку з винятковими обставинами задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК України (1618-15) підставою оскарження у зв'язку з винятковими обставинами судових рішень у цивільних справах після їх перегляду у касаційному порядку є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.

Таких рішень касаційної інстанції, якими б було ухвалено протилежне рішення внаслідок неоднакового застосування судами одного і того самого положення закону заявником не надано.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 358 ЦПК України (1618-15) Верховний Суд України відхиляє скаргу і залишає ухваленні рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 354, 358, 359 ЦПК України (1618-15) , Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2006 року та ухвалу Верховного Суду України від 17 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.