Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Головуючого - Сеніна Ю.Л.,

Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.I., Романюка Я.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (третя особа - ОСОБА_4) про визначення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 (третя особа - ОСОБА_4) про визначення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні нею,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3(третя особа - ОСОБА_4) про визначення порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_1, посилаючись на те, що йому належить на праві власності 2/5 частини будинку за вказаною адресою, відповідачці - 3/5 частини цього ж будинку, однак вона відмовляється погодити межі земельних ділянок, не згодна також із встановленням меж ділянок згідно рішення погоджувальної комісії по вирішенню земельних питань, хоча він та ОСОБА_4 згодні з таким рішенням.

Позивач просив визначити порядок користування земельною ділянкою і визнати за ним право користування земельною ділянкою площею 598 кв. м., за відповідачкою - площею 229 кв. м., за ОСОБА_4 - площею 670 кв. м.

ОСОБА_3 пред'явила зустрічний позов, в якому зазначала, що рішенням виконкому Броварської міської ради від 10 лютого 2004 року їй виділено в користування земельну ділянку площею 328 кв. м., однак ОСОБА_2 та ОСОБА_5 чинять їй перешкоди в користуванні, також порушене її право на користування земельною ділянкою, мінімальна площа якої повинна становити 500 кв. м.

ОСОБА_3 просила визначити порядок користування земельною ділянкою і виділити їй ділянку площею 500 кв. м.,ОСОБА_2 - площею 480 кв. м., за ОСОБА_4 залишити ділянку площею 620 кв. м., зобов'язати відповідачів не чинити їй перешкод у користуванні земельною ділянкою.

У серпні 2006 року ОСОБА_2 помер, спадщину прийняв неповнолітній ОСОБА_2, законний представник якого ОСОБА_1 підтримала позов ОСОБА_5.

Рішенням Броварського міськрайонного суду від 18 вересня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 4 грудня 2007 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково, постановлено визнати за ним право користування земельною ділянкою площею 480 кв. м. АДРЕСА_1, у задоволенні решти його позовних вимог та зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності сторонам по справі, ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 (спадкоємця ОСОБА_7) є власником 2/5 частин, ОСОБА_3 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_8- власник 3/5 частин будинку. Для будівництва цього будинку рішенням виконавчого комітету Броварської селищної ради від 25 листопада 1950 року було виділено земельну ділянку площею 1200 кв. м., рішенням Броварського міського суду від 24 червня 1964 року було проведено поділ будинку між ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Рішенням виконкому Броварської міської ради № 28 від 21 січня 1997 року земельна ділянка площею 800 кв. м. вилучена з користування ОСОБА_8 та передана в користування ОСОБА_4.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив із того, що загальний розмір ділянки АДРЕСА_1 становить 1200 кв. м., після поділу будинку в 1964 році ОСОБА_7 повинен був користуватися ділянкою площею 480 кв. м., отже й ОСОБА_2 в порядку правонаступництва має право користуватися ділянкою такого ж розміру, натомість ОСОБА_3 на час розгляду справи не має в користуванні земельної ділянки, так як ще в 1997 році ОСОБА_8 відмовилася від неї. Крім того, суд зазначив, що спір виник виключно між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і до земельної ділянки ОСОБА_4 не має відношення.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Згідно статті 158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

В обгрунтуванні позову ОСОБА_2 не заперечував користування ОСОБА_3 частиною земельної ділянки і посилався на те, що він бажає приватизувати надану йому ділянку, однак ОСОБА_3 відмовляється погодити межі й не згодна з рішенням погоджувальної комісії по вирішенню спірних земельних питань та інших питань, пов'язаних з розмежуванням земельних ділянок, від 26 вересня 2002 року, яким запропоновано варіант встановлення площі ділянок та їх меж.

Позов ОСОБА_6 підтримала ОСОБА_1, законний представник ОСОБА_2

Зустрічний позов ОСОБА_3, крім іншого, обгрунтовувала наявністю рішення виконкому Броварської міської ради від 10 лютого 2004 року № 68, згідно якого їй у користування надано земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 328 кв. м.

В матеріалах справи міститься копія такого рішення виконкому Броварської міської ради, а також копії рішень погоджувальної комісії по вирішенню спірних земельних питань та інших питань, пов'язаних з розмежуванням земельних ділянок, від 26 вересня 2002 року та від 25 вересня 2003 року, якими визначено межі земельних ділянок як ОСОБА_6 та ОСОБА_3, так і ОСОБА_4

Суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України (1618-15) на зазначене уваги не звернув, пояснень сторін належним чином не перевірив, у достатньому обсязі не визначився з характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню, не дав оцінки рішенню виконкому Броварської міської ради від 10 лютого 2004 року № 68 та рішенням погоджувальної комісії по вирішенню спірних земельних питань та інших питань, пов'язаних з розмежуванням земельних ділянок, а тому передчасним є висновок суду про відсутність у ОСОБА_3 права на користування земельною ділянкою.

Крім того, і ОСОБА_1, і ОСОБА_3 в позовах просили залишити в користуванні ОСОБА_4 земельну ділянку площею меншою, ніж їй було надано в користування рішенням виконкому Броварської міської ради № 28 від 21 січня 1997 року.

Суд розглянув справу за участю ОСОБА_4 як третьої особи, при цьому не обговорив питання про її залучення до участі в справі як відповідача.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України (1618-15) у достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною 2 статті 338 ЦПК України (1618-15) .

Керуючись статтею 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду від 18 вересня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 4 грудня 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.