Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Сеніна Ю.Л.,

суддів:

Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Романюка Я.М., Шабуніна В.М., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" про скасування державної реєстрації правочинів і прав на нерухомість, визнання права власності на майно та витребування в натурі,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2006 року ОСОБА_5 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного підприємства "Бізнес-Баланс V", комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" (далі - КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації") про скасування державної реєстрації правочинів і прав на нерухомість, визнання права власності на майно та його витребування в натурі.

Зазначав, що засновниками приватного підприємства "Бізнес-Баланс V" були він та відповідачі по справі - ОСОБА_2ОСОБА_3

Його частка у майні підприємства становила 50%, а відповідачів - по 25%.

Серед майна, яке належало підприємству було 0,5001 га земельної ділянки і розташована на ній станція технічного обслуговування автотранспорту, що знаходиться в АДРЕСА_1

Посилаючись на те, що продаж зазначеного майна підприємства було вчинено без його відома і згоди, просив визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки та договір купівлі-продажу 14/25 частини будівель та споруд майнового комплексу підприємства, укладені 21 вересня 2006 року приватним підприємством "Бізнес-Баланс V", в особі ОСОБА_2 (власника 25% у майні зазначеного підприємства) і ОСОБА_4 недійсними та скасувати державну реєстрацію правочинів і прав на нерухомість, визнати право власності на майно та витребувати його у ОСОБА_4

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 вересня 2007 року провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до приватного підприємства "Бізнес-Баланс V" закрито, у зв'язку з припиненням зазначеного підприємства.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 вересня 2007 року до участі у справі на підставі ст. 37 ЦПК України (1618-15) залучений ОСОБА_1

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 вересня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 6 листопада 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: скасовано державну реєстрацію договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,5001 га, розташованої по АДРЕСА_1 укладеного 21 вересня 2006 року приватним підприємством "Бізнес-Баланс V" та ОСОБА_4, скасовано державну реєстрацію договору купівлі-продажу 14/25 частини будівлі та споруд майнового комплексу загальною площею 59,1 кв.м., укладеного 21 вересня 2006 року приватним підприємством "Бізнес-Баланс V" та ОСОБА_4, та державну реєстрацію прав на зазначену нерухомість, визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,5001 га, розташовану по АДРЕСА_1та на 14/25 частини будівлі та споруд майнового комплексу загальною площею 59,1 кв.м.,, зобов'язано ОСОБА_4 передати зазначене майно ОСОБА_1, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 114 400 грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України (1618-15) під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та визнаючи укладені приватним підприємством "Бізнес-Баланс V" з ОСОБА_4 договори купівлі-продажу земельної ділянки та майнового комплексу недійсними, а також визнаючи за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку пл. 0,5001 га та на 14/25 частини будівель та споруд майнового комплексу загальною площею 59,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що оспорювані договори були укладені без згоди засновників підприємства, вони порушують законні права засновника цього підприємства - ОСОБА_5, а оскільки ОСОБА_5, за укладеним договором про відступлення права вимоги, всі свої права кредитора передав ОСОБА_1, то відповідно за ОСОБА_1 визнається право власності на земельну ділянку пл. 0,5001 га та 14/25 частин будівель та споруд майнового комплексу загальною пл. 59,1 кв.м. по АДРЕСА_1та зазначене майно підлягає витребуванню у ОСОБА_4

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Судами встановлено, що 12 грудня 2005 року ОСОБА_2 було створене приватне підприємство "Бізнес-Баланс V".

Реєстрація юридичної особи була проведена 14 грудня 2005 року.

18 грудня 2006 року одноосібним засновником підприємства ОСОБА_2 було прийнято рішення про збільшення статутного фонду та прийняття до складу засновників ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Державна реєстрація змін до статуту підприємства проведена 22 серпня 2006 року.

12 вересня 2006 року приватне підприємство "Бізнес-Баланс V" в особі директора ОСОБА_2 уклало договір купівлі-продажу земельної ділянки та договір купівлі-продажу 14/25 частин будівель та споруд майнового комплексу з ОСОБА_4

Постановою господарського суду Вінницької області від 19 січня 2007 року прийнято рішення про припинення юридичної особи - приватного підприємства "Бізнес-Баланс V" а 23 березня 2007 року приватне підприємство "Бізнес-Баланс V" виключено з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 7 ст. 205 ЦПК України (1618-15) суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

Вирішуючи спір, суд зазначених вимог закону до уваги не взяв, закривши провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до приватного підприємства "Бізнес-Баланс V", продовжив її розглядати на підставі ст. 37 ЦПК України (1618-15) за позовом ОСОБА_1

Згідно ч. 1 ст. 37 ЦПК України (1618-15) у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Залучаючи до участі у справі ОСОБА_1, як правонаступника за укладеним договором про відступлення права вимоги, суд не взяв до уваги, що відступлення права вимоги являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові. Передача права вимоги кредитора допускається в рамках існуючих цивільно-правових договорів.

Вирішуючи спір, суд належним чином не перевірив наявність правових підстав для процесуального правонаступництва за укладеним сторонами договором про відступлення права вимоги.

Крім того, на порушення вимог ст. 215 ЦПК України (1618-15) , суд не обгрунтував правових підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку пл. 0,5001 га та споруд майнового комплексу, оскільки зазначене майно раніше було власністю підприємства, яке на день вирішення спору було ліквідовано.

Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, у порушення вимог ст.ст. 303, 315 ЦПК України (1618-15) належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи і залишив рішення суду першої інстанції без зміни.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 25 вересня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 6 листопада 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.