2а-1931/11/0970 Про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу за порушення вимог законодавства в сфері грального бізнесу - 18.06.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року в адміністративній справі № 2а-1931/11/0970 за прокурора м.Калуша в інтересах держави в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу,

08.06.2011 р. прокурор м.Калуша в інтересах держави в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Калуська ОДПІ) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому просив застосувати до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) фінансові санкції у виді штрафу в розмірі восьми тисяч мінімальних розмірів заробітних плат за порушення вимог законодавства в сфері грального бізнесу та стягнути вказану суму в дохід Державного бюджету України.

В обгрунтування позовних вимог прокурор м.Калуша зазначив, що за результатами проведеної прокуратурою міста Калуша перевірки встановлено факт порушення відповідачем вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" (1334-17) , а Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області винесено вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, згідно з яким відповідача притягнуто до кримінальної відповідальності; даний факт слугує підставою для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив відповідач ФОП ОСОБА_2, який вважає, що рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи й судом не з'ясовано всіх обставин, що мають значення для справи. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що враховуючи дату виявлення правопорушення та беручи до уваги визначений ст. 250 ГК України строк застосування адміністративно-господарських санкцій до даного виду правопорушення - в межах 6-ти місяців з дня виявлення, на момент звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду позивач пропустив визначений законом строк застосування санкцій за зазначений вид правопорушення. Крім того, судом не взято до уваги, що право на звернення з позовами про стягнення санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України безпосередньо належить до компетенції органів державної податкової служби.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення, з наступних міркувань.

Частиною 1 статті 42 та статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.

Відповідно до ч.2 ст. 5 Господарського кодексу України, конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять, зокрема: право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва.

Одним із принципів господарювання в Україні, визначених статтею 6 Господарського кодексу України, є принцип свободи підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

З аналізу вищевказаних норм випливає, що особа, яка займається підприємницькою діяльністю, зобов'язана здійснювати її з дотриманням законів України, Конституції України (254к/96-ВР) та не займатись забороненими видами діяльності.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 06.07.2010 р. зареєстрований як фізична особа-підприємець і здійснює свою підприємницьку діяльність у сфері послуг по користуванню Інтернетом.

За результатами перевірки в сфері грального бізнесу від 06.08.2010 р. та відповідно до вироку Калуського міськрайонного суду від 13.10.2010 р. (що набрав законної сили 21.12.2010 р.) ФОП ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що займався організацією проведення азартних ігор через мережу Інтернет на комп'ютерах.

Так, ФОП ОСОБА_2, будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності у сфері надання послуг з користування Інтернетом, на автобусних зупинках "ПТУ № 7" по вул.Б.Хмельницького, 70 "Б" та "Центр" по вул.Винниченка № 8 "А" в м.Калуші, в облаштованих приміщеннях під інтерактивні клуби, без ліцензії, з метою одержання прибутків, організовував проведення азартних ігор з майновим виграшем через мережу Інтернет на комп'ютерах, що суперечить вимогам Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" (1334-17) ; при цьому ФОП ОСОБА_2 одержував прибутку від заняття незаконним бізнесом, оскільки гравці вносили ставки та одержували грошові виграші готівкою.

Вироком Калуського районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2010 р. у кримінальній справі № 1-323/2010 р., за сукупністю злочинів, ОСОБА_2 обрано покарання у виді штрафу, в розмірі 1400,00 грн., з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю у сфері надання Інтернет-послуг строком на 2 роки.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для застосування до суб'єктів господарської діяльності адміністративно-господарських санкцій у виді штрафу є встановлення факту порушення ними встановлених правил господарської діяльності. А відтак призначення відповідачу покарання за кримінально карані дії, не звільняє останнього від відповідальності, передбаченої статтею 3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні"; крім того, відповідно до приписів статті 72 КАС України, вирок носить преюдиційний характер в частині підтвердження порушення відповідачем правил ведення господарської діяльності.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про заборону грального бізнесу в Україні" № 1334-VI від 15.05.2009 р. (1334-17) (далі - Закон № 1334-VI (1334-17) ), яким запроваджено обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству.

Положеннями пункту 1, 2 частини 1 статті 1 Закон № 1334-VI (1334-17) визначено, що гральний бізнес - це діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку; азартна гра - це будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості; організаторами азартних ігор є фізичні та юридичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність з організації і проведення азартних ігор з метою отримання прибутку; організація і проведення азартних ігор - це діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор; учасники азартних ігор-фізичні особи з повною цивільною дієздатністю, що беруть участь в азартних іграх.

Частинами першою та другою статті 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господар-ські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно зі ст. 241 Господарського кодексу України, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону № 1334-VI, до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача фінансових санкцій у виді штрафу в розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат, оскільки відповідач організовував і проводив на території України азартні ігри з метою отримання прибутку.

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що суд не звернув увагу на те, що право на звернення з позовами про стягнення санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України безпосередньо належить до компетенції органів державної податкової служби, виходячи з того, що прокурор м.Калуша відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" здійснював представництво інтересів держави в особі Калуської ОДПІ в суді.

Доводи апелянта про пропущення встановленого ст. 250 ГК України шестимісячного строку застосування адміністративно-господарських санкцій до вищезазначеного виду правопорушення, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вирок Калуського районного суду Івано-Франківської області від 13.10.2010 р. у справі № 1-323/2010 р., яким ФОП ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він займався організацією проведення азартних ігор через мережу Інтернет на комп'ютерах, набрав законної сили 21.12.2010 р., згідно із ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від того ж числа, а прокурор м.Калуша звернувся з даним позовом до суду 08.06.2011 р.

Оцінюючи в сукупності все наведене вище, колегія суддів вважає, що, апелянт не навів достатніх підстав та не надав належних доказів на підтвердження своїх вимог, які б були підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи змін рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року в адміністративній справі № 2а-1931/11/0970, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.