Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі :

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ БМФ "Стрийбуд", третіх осіб Регіонального відділення ДМ України у Львівській області, ВЗР у Сколівському районі, Стрийське МБТІ, Верхньосиньовидневська селищна рада Сколівського району, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, та зустрічним позовом ВАТ БМФ "Стрийбуд" про визнання права власності на нерухоме майно,

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28 грудня 2005 року, виданого Верхньосиньовидненською селищною радою Сколівськьго району, яке зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно він є власником нерухомого майна, яке складається із об'єктів : А-1 - прохідна, площею 58,5 кв.м., профілакторій Б-2, площею 1148,8 кв.м., склад В-1, площею 465,5 кв.м., котельня Г- 1, площею 210,4 кв.м., огорожа,1.

24 березня 2006 року працівниками ВАТ БМФ "Стрийбуд" без попередження за допомогою вантажно-підйомної техніки частково розібрано дах та знято 6 залізобетонних плит на його складі зазначеного під літерою В-1, чим завдано збитків на суму 50 тис. грн. Крім матеріальної шкоди, позивач просить також стягнути і моральну шкоду, оскільки несподіваною руйнацією складу йому завдані моральні страждання.

Відповідач заявленого позову не визнав та звернувся із зустрічним позовом про визнання права власності на нерухоме майно та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28 грудня 2005 року, посилаючись на те, що спірний склад належав їм на праві власності і вони набули його під час приватизації, що стверджується Переліком нерухомого майна, що станом на 1 січня 1996 року передавалася у власність ВАТ БМФ "Стрийбуд", а також правовстановлюючим документом відповідно до тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом міністерства Юстиції України за № 7/5 від 7 лютого 2002 року (z0157-02) , тому вони мали право ним розпоряджатися на свій розсуд, відповідно матеріальної та моральної шкоди позивачу не завдано.

Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 27 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто на його користь 50 000 грн. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди, а також понесені ним судові витрати. У зустрічному позові ВАТ БМФ "Стрийбуд" про визнання незаконними та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28 грудня 2005 року відмовлено. Додатковим рішенням цього ж суду від 30 липня 2007 року в позові про визнання права власності ВАТ БМФ "Стрийбуд" на недобудоване нерухоме майно: розчинний вузол, який знаходиться за адресою смт. Верхнє Синьовидне, вул. Шевченка, 114 Сколівського району Львівської області відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 грудня 2007 року рішення Сколівського районного суду Львівської області від 27 грудня 2007 року та додаткове рішенням цього ж суду від 30 липня 2007 року залишено без змін.

У касаційних скаргах ліквідатора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати" та ВАТ БМФ "Стрийбуд" ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційні скарги підлягають задоволенню за таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суди виходили із того, що він є власником спірного приміщення та йому джерелом підвищеної небезпеки, яким є вантажно-підйомний кран, частково відповідачем зруйновано складське приміщення, чим завдана матеріальна та моральна шкода.

Проте таких висновків суди дійшли внаслідок неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Так, підставою для відшкодування матеріальної шкоди суди застосували положення ст. 1187 ЦК України.

Проте, ці висновки є помилковими, оскільки будівельний кран за допомогою якого з даху знято залізобетонні плити не є у цьому випадку джерелом підвищеної небезпеки, володілець якого відповідає за завдану шкоду без вини.

Крім того, судами не перевірено хто із сторін є власником спірного майна.

Визнаючи ОСОБА_1, власником цього майна, суди виходили із того, що воно належало КСП"Карпати", майно якого було розпайоване та передано членам КСП, які і продали його позивачу.

Проте ці висновки зроблені на припущеннях про обставини справи і не ґрунтуються на доказах, на підставі яких суд мав встановити наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, визнаючи належність спірного приміщення до майна КСП "Карпати", суди виходили лише із показань свідків.

Між тим, згідно положень ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певним засобами доказування, не можуть доказуватися іншими засобами доказування, зокрема свідками.

Так, підтверджуючи своє право власності на спірне приміщення, представник відповідача надав суду копію акта автобази тресту"Західводбуд" безоплатної передачі від 14 квітня 1989 року з додатком №1 (а.с. 145-147), копію акту УВТК тресту"Західводбуд" безоплатної передачі від 14 квітня 1989 року з додатком № 1 (а.с. 148-151), акту Сколівського міжгосподарського лісгоспу безоплатної передачі від 2 травня 1991 року, копію Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 1991 року (а.с. 152-154), копію аркушів книги обліку основних засобів ДП "Стрийбуд" за 1993 рік (а.с. 127) та пояснював, що спірний об'єкт - приміщення складу "В-1" за адресою смт. Верхнє Синьовидне, вул. Шевченка, 114 у 1991 році перебувало у володінні ДП "Стрийбуд" (правопопередника відповідача), внаслідок передачі до нього активів малого будівельного підприємства "Карпати", у тому числі і об'єктів незавершеного будівництва, і з того часу перебувало на його балансі.

До того ж спірний об'єкт передавався від структурних підрозділів тресту"Західводбуд" до Сколівського міжгосподарського лісгоспу (акт від 14 квітня 1989 року), потім від останнього до МБП "Карпати" (акт від 2 травня 1991 року).

Також МБП "Карпати" у 1991 році отримало Державний акт на право користування землею (а.с.152-154). На цій земельній ділянці, яка в порядку правоприємства перейшла до них і знаходиться спірний об'єкт нерухомості. Крім підтвердження цих обставин документами, ці обставини також підтвердили свідки: представник Сколівського відділу земельних ресурсів ОСОБА_2, голова селищної ради ОСОБА_3, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Ці пояснення та надані докази суди безпідставно не взяли до уваги, зазначивши, що ці документи невідомо ким складені.

Між тим, суд у разі сумніву в їх достовірності мав перевірити ці документи та встановити їх достовірність і в сукупності з іншими наданими доказами дати їм належну оцінку.

Крім того, посилаючись на акт від 9 серпня 1995 року про передачу Сколівським міжгосподарським лісгоспом спірного нерухомого майна КСП"Карпати", суди не перевірили, чи у відповідності з чинним законодавством відбулася така передача державного майна у приватну власність, та чи набуло КСП"Карпати" право власності на це майно, якщо воно передано у порушення вимог чинного законодавства.

До того ж, це майно у РВ Фонду ДМУ перебуває на балансі та передано відповідачу.

Крім того, суди не перевірили, які особи отримали на майнові паї спірне майно, чи було воно зареєстровано, чи виникло у цих осіб право власності на нього та чи мали вони право на його відчуження позивачу, якщо вони не були його власниками, а згодом чи вправі була Верхньосиньовидненська селищна рада видавати на нього свідоцтво про право власності. До того ж, як пояснював представник відповідача, свідоцтво про право власності, що видане ОСОБА_1 Верхньосиньовидненською селищною радою 28 грудня 1995 року видано з перевищенням повноважень, оскільки спірне приміщення не знаходиться в територіальних межах смт. Верхнє Синьовидне та на майно, яке не перебувало у власності КСП "Карпати", членів КСП та не могло бути передано ОСОБА_1.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.. 336, 338 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів

Касаційні скарги ліквідатора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати" та ВАТ БМФ"Стрийбуд" задовольнити.

Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 27 грудня 2007 року, додаткове рішенням цього ж суду від 30 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 грудня 2007 року скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.