Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Прокопчука Ю.В.,

Пшонки М.П., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лисянському районі Черкаської області про стягнення страхових платежів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 27 листопада 2007 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2004 року ОСОБА_1 звернувся в суд з указаним позовом посилаючись на те, що з квітня 1972 року він працював механіком в колгоспі "Жовтень", який в подальшому був реорганізований в СТОВ "Жовтень". 21 вересня 1973 року по дорозі на роботу з ним стався нещасний випадок, про що було складено акт за формою Н-1. В 1974 році його було визнано інвалідом 2 групи без визначення відсотку втрати професійної працездатності. 14 червня 1974 року він вийшов на пенсію по інвалідності, до колгоспу з вимогами про відшкодування шкоди не звертався. Згідно з висновком МСЕК від 28 травня 2002 року йому вперше встановлено втрату 80% професійної працездатності. З метою призначення страхових виплат, пов'язаних з отриманням каліцтва, він неодноразово звертався до відповідача, але йому було відмовлено в призначенні та виплаті належним сум. Тому, позивач просив стягнути з відповідача страхові виплати за період з 2002 року по 1 жовтня 2007 року в розмірі 22545 грн. 48 коп., одноразову допомогу в розмірі 42837 грн. 60 коп., страхові виплати на медичну та соціальну допомогу в розмірі 28450 грн. 24 коп., компенсацію за порушення термінів виплати страхових платежів в розмірі 5861 грн. 89 коп., 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди та щомісячно страхові виплати в розмірі 535 грн. 47 коп., починаючи з 1 жовтня 2007 року до наступного перерахунку.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 2 жовтня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача страхові виплати в розмірі 22545 грн. 48 коп., одноразову допомогу в розмірі 42837 грн. 60 коп., страхові виплати на медичну та соціальну допомогу в розмірі 28539 грн. 32 коп., компенсацію за порушення термінів виплати страхових платежів в розмірі 5861 грн. 89 коп., 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди та щомісячно страхові виплати в розмірі 535 грн. 47 коп., починаючи з 1 жовтня 2007 року довічно до наступного перерахунку.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 27 листопада 2007 року зазначене рішення суду скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача страхові виплати в розмірі 22545 грн. 48 коп. та щомісячно страхові виплати в розмірі 535 грн. 47 коп., починаючи з 1 жовтня 2007 року довічно до наступного перерахунку. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення одноразової допомоги, витрат на медичну та соціальну допомогу, компенсації за порушення термінів виплати страхових платежів і відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України (1618-15) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України (1618-15) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 27 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.