Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Патрюка М.В.,

суддів:

Берднік I.С., Прокопчука Ю.В. Лященко Н.П., Пшонки М.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства (далі - ДП) "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - військова частина А-0324, про виселення без надання іншого жилого приміщення, за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 липня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2007 року ДП "ЕКОС" акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Позивач посилався на те, що рішенням Київської міської державної адміністрації від 15 травня 1995 року № 142 будинок АДРЕСА_1 було передано на баланс холдингової компанії "Київміськбуд", яким також було визначено статус будинку як гуртожиток для одиноких. Рішенням холдингової компанії "Київміськбуд" від 31 жовтня 1995 року № 4 було створено ДП "ЕКОС", якому було передано в експлуатацію вказаний будинок.

На підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10 жовтня 2004 року № 1915 та змін, внесених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 10 грудня 2004 року № 2240, статус гуртожитку з 1 січня 2005 року змінено на житловий будинок для малосімейних.

2 січня 2003 року між ДП "ЕКОС" та військовою частиною № А-0324 був укладений договір про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду, строк дії якого було передбачено до 31 червня 2003 року.

Після закінчення строку договору відповідачі продовжують проживати в спірній кімнаті.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 травня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 23 липня 2007 року, позов задоволено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_2 просять скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213,214 ЦПК України (1618-15) рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.

Оскаржені судові рішення не відповідають цим вимогам.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що строк дії договору від 2 січня 2003 року, укладеного між ДП "ЄКОС" та військовою частиною А-0324, закінчився 31 червня 2003 року, а тому на підставі ст. ст. 98, 99 ЖК України (5464-10) відповідачі як тимчасові мешканці підлягають виселенню.

Однак таких висновків суд дійшов із порушенням норм вищезазначеного закону, без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України" (v0002700-85) (зі змінами, внесеними постановами від 10 березня 1989 року № 2, від 25 грудня 1992 року № 13 (v0013700-92) та від 25 травня 1998 року № 15 (v0015700-98) ), вирішуючи спори про виселення з гуртожитків, судам слід з'ясувати, чи є гуртожитком приміщення, яке займає відповідач. Для цього, зокрема, необхідно витребувати дані про те, чи перебуває будинок, в якому розміщено таке приміщення, у віданні позивача; чи побудований він як гуртожиток або спеціально для нього переобладнаний; чи є дозвіл санепідстанції на його заселення як гуртожитку; чи зареєстрований він як гуртожиток у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті ради; чи видавався відповідно до Положення про гуртожиток ордер на зайняття жилої площі в гуртожитку. Судам слід врахувати, що гуртожитками є також спеціально побудовані підприємствами, установами, організаціями жилі будинки для малосімейних, щодо яких адміністрацією, органом громадської організації і профспілковим комітетом до початку будівництва прийнято рішення про їх використання як сімейних гуртожитків і вони зареєстровані у виконавчому комітеті як гуртожитки.

У порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України (1618-15) суд належним чином не перевірив доводів сторін; не встановив характер правовідносин, що виникли між сторонами, норми права, якими вони регулюються; не дав належної правової оцінки зібраним у справі доказам.

Також суд не надав оцінки тому, що договір від 2 січня 2003 року був укладений ДП "ЕКОС" з військовою частиною № А-0324, а не з відповідачем; що останній вселився в гуртожиток задовго до укладення цього договору.

Крім того, суд, не залучивши до участі у справі повнолітнього члена сім'ї відповідача, ухвалив рішення про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та членів їхньої сім'ї із жилого приміщення, тобто вирішив питання про права і обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі.

З урахуванням наведеного судові рішення не можна визнати законними й обгрунтованими, тому вони як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог п. 2 ст. 338 ЦПК України (1618-15) підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 338 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 липня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.