Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Сеніна Ю.Л.,

суддів:

Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Романюка Я.М., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Павлограді про стягнення недовиплаченої одноразової допомоги,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Павлограді про стягнення недовиплаченої одноразової допомоги.

Зазначав, що перебував у трудових відносинах з шахтою ім. М.I. Сташкова. 30 квітня 1997 року, під час виконання ним трудових обов'язків, з ним стався нещасний випадок на виробництві. Крім того, під час роботи на шахті ім. М.I. Сташкова він отримав професійне захворювання.

Висновком МСЕК від 21 квітня 2003 року йому встановлено 5% втрати професійної працездатності по отриманій травмі.

Висновком МСЕК від 8 грудня 2003 року йому встановлено 55% втрати професійної працездатності, з яких 5% по отриманій травмі, а 50% - внаслідок професійного захворювання.

Посилаючись на те, що йому невірно була нарахована одноразова допомога, її розмір обмежено чотирикратною величиною заробітної плати, просив стягнути з відповідача на його користь 97 225 грн. недовиплаченої одноразової допомоги.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Павлограді на його користь 97 225 грн. недовиплаченої одноразової допомоги. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Павлограді на користь держави 1 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Павлограді просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог статті 213 ЦПК України (1618-15) рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідно до висновку МСЕК від 21 квітня 2003 року ОСОБА_1 встановлено 5% втрати професійної працездатності по отриманій травмі.

Висновком МСЕК від 8 грудня 2003 року позивачу встановлено 55% втрати професійної працездатності, з яких 5% по отриманій травмі, а 50% - внаслідок професійного захворювання.

Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді № 4539 від 23 грудня 2003 року ОСОБА_1 була нарахована одноразова допомога у розмірі 107 865 грн. і обмежена до виплати чотирикратним розміром заробітної плати.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що абзац 2 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) не передбачає обмеження суми одноразової допомоги чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати.

Проте погодитися з такими висновками не можна.

Так, стаття 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (далі - Закон) регламентує нарахування щомісячних страхових виплат та інших виплат на відшкодування шкоди.

Частина 2 ст. 34 Закону встановлює порядок нарахування одноразової страхової виплати потерпілому у разі стійкої втрати працездатності, встановленої МСЕК.

Абзац 2 ч. 2 ст. 34 Закону визначає порядок перерахування суми одноразової страхової допомоги потерпілому при встановленні іншого, вищого ступеня стійкої втрати працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, установленого повторним обстеженням МСЕК.

При цьому в абзаці 1 ч. 2 ст. 34 Закону встановлено, що розмір одноразової виплати не може перевищувати чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Враховуючи, що фактичні обставини справи встановлені судами вірно, але неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст. 341 ЦПК України (1618-15) ухвалені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Павлограді задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2007 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Павлограді про стягнення недовиплаченої одноразової допомоги відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.