Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Гнатенка А.В.

суддів: за участю представника:

Григор'євої Л.I., Данчука В.Г., Гуменюка В.I., Косенка В.Й., ОСОБА_2,-

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до договору позики він передав Луганській обласній організації Партії захисників Вітчизни у вигляді поворотної фінансової допомоги 66 500 грн., які відповідач у застережений строк не повернув. Просив стягнути з відповідача на свою користь суму боргу у розмірі 66 500 грн., а також видатки по оплаті комісії банку у розмірі 665 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 18 січня 2006 року позов задоволено. Стягнуто з Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 66 500 грн., а також видатки по оплаті комісії банку у розмірі 665 грн.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 9 листопада 2006 року рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 18 січня 2006 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Встановлено, що Луганська обласна організація Партії захисників Вітчизни є юридичною особою, має свій розрахунковий рахунок, однак у своїй діяльності вона керується Уставом Партії, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 7 липня 1997 року із змінами і доповненнями від 14 жовтня 2003 року.

У пункті 6.9 Уставу Партії (а.с. 37-44) зазначено, що тільки Центральна Рада Партії здійснює господарське управління майном та коштами партії і надає з цього приводу розпорядження Секретаріату Партії.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції виходив з того, що цей позов пред'явлено до неналежного відповідача.

Рішенням Центральної Ради Партії захисників Вітчизни від 18 листопада 2005 року повноваження ОСОБА_3 були припинені, а на підставі Рішення Центральної Ради Партії від 12 грудня 2005 року ОСОБА_3 була позбавлена повноважень Голови Луганської обласної організації Партії Захисників Вітчизни.

Пунктом 3 статті 237 ЦК України (435-15) передбачено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо представлення інтересів Луганської обласної організації Партії захисників Вітчизни неналежною особою.

Апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і передає справу на новий розгляд у разі, якщо суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, а також, якщо під час розгляду справи виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 33 ЦПК України (1618-15) у разі відсутності згоди позивача на заміну відповідача, суд залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача. Оскільки позов було заявлено до юридичної особи, яка була стороною в угоді і є структурним підрозділом Партії захисників Вітчизни, за статутом якої тільки Центральна Рада партії має право здійснювати господарське управління майном та коштами партії, справа повертається на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість залучення до участі в справі належного відповідача чи співвідповідача та з'ясування обставин справи відповідно до статей 212 - 215 ЦПК України (1618-15) . Зокрема, чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення сторін та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішенням місцевого суду питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, а також питання про належне представництво, не вирішувалось.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та без передачі справи на новий розгляд.

Оскільки порушення норм процесуального законодавства, які є безумовною підставою, для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 9 листопада 2006 року та рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 18 січня 2006 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.