Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до приватного підприємства по виробництву сільськогосподарської продукції "Радівське" та спілки співвласників майнових паїв с. Радівка Калинівського району Вінницької області про стягнення майнових паїв в грошовому виразі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Калинівського районного суду від 3 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 18 січня 2008 року,

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовами до приватного підприємства по виробництву сільськогосподарської продукції "Радівське" (далі - ПП "Радівське") та спілки співвласників майнових паїв с. Радівка Калинівського району про стягнення майнових паїв в грошовому виразі з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних, посилаючись на те, що є власниками майнових паїв колективного сільськогосподарського підприємства "Росія", однак відповідачі, які користуються майном цього підприємства, відмовляються видати належні їм паї.

Ухвалою суду зазначені позови об'єднано в одне провадження.

Рішенням Калинівського районного суду від 3 жовтня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 18 січня 2008 року, в позовах відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

Ухвалюючи рішення про відмову в позовах, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачі до спілки співвласників майнових паїв с. Радівське, яка уповноважена вирішувати питання про виділ майнових паїв в натурі, не зверталися, а факту отримання ПП "Радівське" як правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства "Росія" грошових коштів як частки майна членів останнього судом не встановлено.

Такий висновок є правильним.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" майновий пай - це вартісна частина у майні колективного сільськогосподарського підприємства окремого члена цього підприємства, виражена у грошовій формі та у відсотках до розміру пайового фонду підприємства на дату розпаювання. Пай є власністю члена підприємства, право розпорядження яким член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.

Судом встановлено, що в процесі реформування аграрного сектора економіки колективне сільськогосподарське підприємство "Росія" було перетворене в приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Радівське", до якого згідно з ч. 6 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" перейшли усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства. В подальшому приватно-орендне сільськогосподарське підприємство "Радівське" було перетворене в ПП "Радівське".

Ряд співвласників майна колективного сільськогосподарського підприємства "Росія" об'єднали свої майнові паї, отримали майно в натурі у спільну часткову власність, уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передали його в оренду приватно-орендному сільськогосподарському підприємству "Радівське", яке в подальшому було перетворене в ПП "Радівське".

Встановивши, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїх майнових паїв з майновими паями інших власників не об'єднували та в оренду ПП "Радівське" не передавали, а ПП "Радівське" грошових коштів на цілі виділення майнових паїв в натурі від колективного сільськогосподарського підприємства "Росія" не отримувало, суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні їх позовів про стягнення майнових паїв в грошовому виразі. Щодо рішення в частині відмови в аналогічному позові ОСОБА_3, то воно ОСОБА_3 не оскаржується, відтак, і не перевіряється.

Таким чином, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України є підставою для відхилення касаційної скарги.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 336, ст. 337, п. 1 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити і залишити рішення Калинівського районного суду від 3 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 18 січня 2008 року без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.