Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди,

У червні 2007 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом посилаючись на те, що вона згідно Свідоцтва про Державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 10 грудня 1997 року є приватним підприємцем. Відповідачка працювала у неї реалізатором товару і перед звільненням допустила недостачу товару на суму 7 585 грн. 11 лютого 2007 року ОСОБА_2 написала позивачці розписку із зобов'язанням повернути всю суму впродовж двох місяців, але ці гроші не повернула. ОСОБА_1 просила задовольнити її позовні вимоги та стягнути з відповідачки спричинену шкоду у розмірі 4 875 грн.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 жовтня 2007 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 спричинену шкоду у розмірі 4 875 грн., судові витрати у розмірі 51 грн.

1 листопада 2007 року ОСОБА_2 подала заяву про апеляційне оскарження рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 жовтня 2007 року.

15 листопада 2007 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 жовтня 2007 року.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 лютого 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 24 жовтня 2007 року залишено без розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалу апеляційного суду постановлено з додержанням норм процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Підстав для її скасування не встановлено.

Керуючись статтями 332, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.