Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства (далі-ДП) "Севастопольське управління океанічного рибальства" про стягнення середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати та стягнення моральної шкоди,

У вересні 2004 року ОСОБА_1. звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те, що він перебував з відповідачем у трудових відносинах. Наказом № 206-л від 4 липня 2001 року він був звільнений у зв'язку із закінченням трудового договору. Однак при звільненні з позивачем не було проведено розрахунку. Заборгованість склала 909 грн. 75 коп. та 19 доларів 92 цента США. Згідно рішення суду від 30 квітня 2003 року ця заборгованість була стягнута примусово. Проте рішення суду відповідач виконав лише 26 жовтня 2004 року. Враховуючи викладене, ОСОБА_1. просив задовольнити його позов та стягнути з ДП "Севастопольське управління океанічного рибальства" середній заробіток за затримку розрахунку з дня звільнення по день фактичного розрахунку у сумі 5 189 грн. 15 коп., моральну шкоду у сумі 925 грн. та юридичні послуги у розмірі 90 грн.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 20 жовтня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Севастопольське управління океанічного рибальства" на користь ОСОБА_1середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 3 689 грн. 64 коп. та витрати за юридичні послуги у розмірі 90 грн. В решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Севастополя від 26 квітня 2007 року, рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 20 жовтня 2006 року в частині задоволення позову скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1про стягнення середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати та витрат на юридичні послуги відмовлено. В решті рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 20 жовтня 2006 року залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Підстав для його скасування не встановлено.

Керуючись статтями 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Севастополя від 26 квітня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.