Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Косенка В.Й.,

суддів: Берднік I.С., Данчука В.Г.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державних виконавців та на дії Державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою на дії державних виконавців та на дії Державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 5 вересня 2006 року рішенням Шевченківського районного суду м. Києва вона була поновлена на посаді вчителя математики Єнакіївського навчально-консультативного пункту з 21 листопада 2005 року. Цим же рішенням на її користь було стягнуто середній заробіток за вимушений прогул 9 654, 68 грн. та 500 грн. моральної шкоди. На виконання рішення суду судом були видані виконавчі листи. Оскільки рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць підлягало негайному виконанню, виконавчі листи були направлені на виконання до державної виконавчої служби. Позивачка направила до ДВС свою особисту заяву про примусове виконання рішення суду та 20.11.2006 року її син особисто привіз її заяву до ВДВС, яка була прийнята, про що є відмітка ВДВС. Однак державним виконавцем було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з посиланням на те, що відсутня заява стягувача.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2007 року, скаргу задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва ОСОБА_2., які полягають у винесенні Постанови від 4.10.2006 року про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу № 2-3861/06 про поновлення ОСОБА_1на роботі.

Визнано неправомірними дії Головного державного виконавця державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва ОСОБА_3., які полягають у винесенні Постанови від 9.11.2006 року про відмову у відкритті виконавчого провадження та неприйнятті до виконання виконавчого листа № 2-3861/06 про стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 971 грн. 58 коп.

Визнано неправомірними дії виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва, які полягають у невиконанні рішення Шевченківського районного суду м. Києва щодо стягнення з Міжобласної спеціальної середньої загальноосвітньої вечірньої і заочної школи для сліпих і слабозорих на користь ОСОБА_1 500 грн. моральної шкоди.

Зобов'язано державну виконавчу службу у Шевченківському районі м. Києва відкрити виконавче провадження по виконанню виконавчих листів № 2-3861\06 на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 5 вересня 2006 року в частині щодо стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 971 грн. 58 коп. та стягнення моральної шкоди в сумі 500 грн.

Стягнуто з державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва на користь ОСОБА_1моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Стягнуто з державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва на користь ОСОБА_1судові витрати в сумі 409 грн. 52 коп.

Не погодившись з вищезазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Касаційна скарга ОСОБА_1підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 324 ЦПК України (1618-15) підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України (1618-15) суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтями 342 ЦПК України (1618-15) передбачено випадки, в яких ухвали суду скасовується.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального й процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування постановлених судових ухвал, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.