Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Охрімчук Л.I., Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2008 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна.

Зазначав, що перебував із відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина -ОСОБА_3 1990 року народження.

Посилаючись на те, що за час шлюбу ними за спільні кошти було придбане майно, просив визнати спільною сумісною власністю майно, набуте ними за період з літа 2000 року по січень 2006 року та поділити його.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва 21 травня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: визнано майно, що було набуте в період з літа 2000 року по січень 2006 року, а саме: 70/100 квартири АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2, 31/100 часток спального корпусу літ. А пансіонату "Прибережний" у смт. Відрадне, вул. Моріса Тереза, буд. 5, автомобіль Тойота Прадо, 2004 року випуску, НОМЕР_1, автомобіль Лексус-300, 2004, НОМЕР_2, 1 500 простих іменних акцій ЗАТ "Магазин "Першотравневий" спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на S частину спільного майна, а саме: 35/100 частини квартири АДРЕСА_1; S частину квартири АДРЕСА_2, 15/100 частини спального корпусу літ. А пансіонату "Прибережний" у смт. Відрадне, вул. Моріса Тереза, 5; S частину автомобіля Тойота Прадо, 2004 року випуску, НОМЕР_1, S частину автомобіля автомобіль Лексус-300, 2004, НОМЕР_2, 750 простих іменних акцій ЗАТ "Магазин "Першотравневий".

Визнано за ОСОБА_2 право власності на S частину спільного майна, а саме: 35/100 частини квартири АДРЕСА_1; S частину квартири АДРЕСА_2, 16/100 частини спального корпусу літ. А пансіонату "Прибережний" у смт. Відрадне, вул. Моріса Тереза, 5; S частину автомобіля Тойота Прадо, 2004 року випуску, НОМЕР_1, S частину автомобіля автомобіль Лексус-300, 2004, НОМЕР_2.

Стягнуто з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 865 грн. судових витрат.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2008 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва 21 травня 2007 року скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: визнано майно, що було набуте за період з літа 2000 року по червень 2005 року, а саме: 70/100 квартири АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2, автомобіль Тойота Прадо, 2004 року випуску, НОМЕР_1, корпоративні права ТОВ "Міжнародна книга" - 20,5 % статутного фонду, спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на S частину спільного майна, а саме: 35/100 частини квартири АДРЕСА_1; S частину квартири АДРЕСА_2, S частину автомобіля Тойота Прадо, 2004 року випуску, НОМЕР_1, S частину корпоративних прав ТОВ "Міжнародна книга" - 10,25% статутного фонду.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на S частину спільного майна, а саме: 35/100 частини квартири АДРЕСА_1; S частину квартири АДРЕСА_2, S частину автомобіля Тойота Прадо, 2004 року випуску, НОМЕР_1, S частину корпоративних прав ТОВ "Міжнародна книга" - 10,25% статутного фонду.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 865 грн. судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України (1618-15) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України (1618-15) суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України (1618-15) підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.