Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Барсукової В.М., Данчука В.Г.,

Гуменюка В.I., Косенка В.Й., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Флагман" до ОСОБА_1 треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про розірвання договору оренди, стягнення інфляційних витрат і виселення; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Флагман", відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "АТП 10901", Луганського міського виконавчого комітету, управління комунального майна Луганської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання договору оренди недійсним, визнання факту надання жилого приміщення в користування за безстроковим договором найму й визнання договору купівлі-продажу недійсним,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2004 року ТОВ "Флагман", звернувшись до суду з указаним позовом, зазначало, що 3 квітня 1997 року між ВАТ "АТП 10901" та ОСОБА_1 був укладений договір оренди квартири АДРЕСА_1.

3 жовтня 2002 року між ВАТ "АТП 10901" і ТОВ "Флагман" був укладений договір купівлі-продажу зазначеної квартири й до останнього перешли всі права та обов'язки орендодавця за договором оренди квартири.

За умовами договору оренди підставами його дострокового розірвання є припинення відповідачем трудових відносин із підприємством і наявність заборгованості з орендної плати більш ніж за місяць.

Оскільки відповідач звільнився з підприємства в 1999 році та на момент звернення до суду мав заборгованість з орендної плати більше ніж два роки, товариство просило розірвати договір оренди, стягнути заборгованість з орендної плати з урахуванням індексу інфляції в розмірі 617 грн. 93 коп. і виселити відповідача з квартири без надання іншого жилого приміщення.

Під час розгляду справи ТОВ "Флагман", уточнивши позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, просило стягнути з відповідача тільки інфляційні втрати в розмірі 46 грн. 31 коп., тому що борг з орендної плати він сплатив.

У січні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання договору оренди недійсним, визнання факту надання жилого приміщення в користування за безстроковим договором найму та визнання договору купівлі-продажу недійсним.

В обгрунтування позову посилався на те, що договір оренди приховує дійсний договір безстрокового найму жилого приміщення, що фактично спірна квартира була йому надана в безстрокове користування як працівнику, який перебував першим у черзі на квартирному обліку та потребував поліпшення житлових умов.

Крім того, зазначав, що договір купівлі-продажу квартири незаконний і фіктивний, укладений формально з метою приховати квартиру від передання в міський виконавчий комітет у зв'язку з ліквідацією підприємства. У дійсності вартість квартири покупцем не сплачувалась і була явно заниженою, фактично покупець і продавець збіглися в одній особі, оскільки ВАТ "АТП 10901" було засновником ТОВ "Флагман" (частка в статутному фонді складає 80 %), керівником обох підприємств була одна й та сама особа.

Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 27 червня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 6 грудня 2006 року, у задоволенні позову ТОВ "Флагман" відмовлено за безпідставністю. У зустрічному позові ОСОБА_1 про визнання договору оренди недійсним відмовлено за пропуском строку позовної давності, а про визнання факту надання квартири в безстрокове користування та визнання договору купівлі-продажу недійсним - за безпідставністю.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1. просить зазначені судові рішення в частині відмови в його позові скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України (1618-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Суд, відмовляючи в позові ОСОБА_1 про визнання договору оренди, укладеного 3 квітня 1997 року між ним та ВАТ "АТП 10901", недійсним за пропуском строку позовної давності, дійшов правильного висновку про те, що протягом тривалого часу ОСОБА_1. орендував квартиру, здійснював передбачені договором платежі, при цьому не оспорював суті договору; знав, що квартиру отримав саме за строковим договором оренди, а не за договором безстрокового найму.

Відмовляючи в позові про визнання факту надання квартири в безстрокове користування, суд вірно виходив із того, що квартира надана на підставі строкового договору оренди з правом продовження його за відповідних умов на наступний строк. З урахуванням наведеного не було підстав вважати, що квартира передана в безстрокове користування.

Щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 3 жовтня 2002 року між ВАТ "АТП 10901" та ТОВ "Флагман", суд правильно відмовив у позові, оскільки укладений договір не суперечить вимогам чинного законодавства. Крім того, у матеріалах справи є письмові докази про те, що ОСОБА_1 пропонувалося викупити квартиру до 5 квітня 2002 року, оскільки підприємство ліквідовувалося, однак він цього не зробив.

Правильними також є судові рішення в частині відмови в позові ТОВ "Флагман".

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргуОСОБА_1 відхилити, а рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 27 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 6 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.