Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Головуючого - Сеніна Ю.Л.,

Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.I., Романюка Я.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Вугільна компанія" "Шахта Красноармійська-Західна № 1" (далі - шахта Красноармійська-Західна № 1) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 8 грудня 2006 року він звільнився з роботи з шахти Красноармійська-Західна № 1 за власним бажанням, проте в день звільнення відповідач не провів з ним повного розрахунку, а виплатив усі належні кошти лише 23 січня 2007 року.

Позивач просив стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14851 грн. 80 коп.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 6 липня 2007 року позов задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2007 року рішення суду першої інстанції скасоване та ухвалене нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України (322-08) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно частини 1 статті 117 КЗпП України (322-08) в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. працював прохідником підземним на шахті Красноармійська-Західна № 1, наказом № 5703-к від 11 грудня 2006 року він був звільнений з роботи на підставі статті 38 КЗпП України (322-08) з 8 грудня 2006 року. 11 грудня 2006 року (в день видання наказу) ОСОБА_1. знаходився на підприємстві та вирішував питання, пов'язані зі звільненням.

Також встановлено, що при звільненні з позивачем не було проведено повного розрахунку і такий проведено лише 23 січня 2007 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що з вини шахти Красноармійська-Західна № 1 з позивачем не було проведено повного розрахунку при звільненні, тому на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 9 грудня 2006 року по 23 січня 2007 року.

При встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального закону, а при ухваленні рішення правильно застосовано норми матеріального права.

Апеляційний суд помилково скасував зазначене рішення, не навів достатніх мотивів, за якими він вважає невірними висновки суду першої інстанції, безпідставно послався як на підставу відмови в задоволенні позову на те, що ОСОБА_1. не звертався до відповідача з вимогою про розрахунок, та не звернув уваги на положення статті 116 КЗпП України (322-08) , якою саме на підприємство покладено обов'язок повного та своєчасного розрахунку з працівником, що звільняється.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених статтею 339 ЦПК України (1618-15) .

Керуючись статтею 336 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2007 року скасувати і залишити в силі рішення Красноармійського міськрайонного суду від 6 липня 2007 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.