Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого: Сеніна Ю.Л.

Суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Охрімчук Л.I., Романюка Я.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - житлово-будівельний кооператив-117, про визнання права власності на частину пайових внесків, визнання права на отримання квартири, поділ квартири та додатковими позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Сумської міської ради, житлово-будівельного кооперативу-117 про визнання незаконним рішення загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу-117 від 6 грудня 2005 року про надання дозволу на передачу паю, визнання незаконним рішення виконкому Сумської міської ради від 27 червня 2006 року № 388 про виключення зі складу членів сім'ї,

в с т а н о в и л а :

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2., третя особа - житлово-будівельний кооператив-117, про визнання права власності на частину пайових внесків, визнання права на отримання квартири, поділ квартири, мотивуючи свої вимоги тим, що в серпні 1994 року відповідач був прийнятий в члени ЖБК-117 складом сім'ї з п'яти осіб: ОСОБА_2, дружина - ОСОБА_1 та троє неповнолітніх дітей. Згідно з розподілом житла відповідач повинен був отримати двокімнатну квартируАДРЕСА_1.

Позивач зазначила, що під час шлюбу вони сплачували пайові внески за вказану квартиру, повна вартість якої на час розгляду справи складала 46 116 грн. 82 коп. Сума пайових внесків на той час складала 31 805 грн., з яких 24 373 грн. було сплачено за рахунок спільних коштів до розірвання шлюбу 28 вересня 2005 року. Станом на 27 липня 2006 року заборгованість по пайових внесках становила 14 312 грн.

Оскільки пайові внески за спірну квартиру повністю не виплачені, позивач просила суд визнати за нею право власності на S частину пайових внесків, враховуючи те, що під час шлюбу було сплачено 24 373 грн. пайових внесків.

Крім того зазначала, що вона, як співвласник, має право на отримання квартири АДРЕСА_1, оскільки як подружжя була включена до списку членів сім'ї члена ЖБК-117 і не подавала заяви про виключення зі складу членів сім'ї відповідача на отримання квартири.

Враховуючи, що шлюб з відповідачем ОСОБА_2 розірваний, позивач просила визнати за нею право власності на 12 186 грн.50 коп. пайових внесків в ЖБК-117, право на отримання квартири АДРЕСА_1, провести поділ квартири, виділивши їй кімнату площею 11,8 кв.м, а відповідачу - 16,4 кв.м та зобов'язати її сплатити ЖБК-117 пайові внески в сумі 8 762грн.35 коп., а відповідача - в сумі 5 549 грн. 47 коп.

В ході розгляду справи позивач доповнила позовні вимоги та просила суд визнати незаконним рішення загальних зборів членів ЖБК-117 від 6 грудня 2005 року про надання дозволу на передачу паю ОСОБА_3 відповідачу ОСОБА_2 та рішення виконкому Сумської міської ради від 27 червня 2006 року № 338 про виключення зі складу сім'ї відповідача її - позивача ОСОБА_1 та дітей ОСОБА_3. та ОСОБА_4.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 6 березня 2007 року, позов задоволено. Визнано право власності ОСОБА_1 на 12 186 грн.50 коп. пайових внесків в житлово-будівельному кооперативі-117.

Поділено квартиру АДРЕСА_1, виділено ОСОБА_1 кімнату площею 11,8 кв.м., ОСОБА_2- кімнату, площею 16,4 кв.м., підсобні приміщення залишено в загальному користуванні.

Зобов'язано ОСОБА_1 сплатити житлово-будівельному кооперативу-117 пайові внески в сумі 8 762 грн. 35 коп., а ОСОБА_2 - сплатити пайові внески в сумі 5 549 грн. 47 коп.

Визнано за ОСОБА_1 право на отримання квартири АДРЕСА_1, визнавши її членом ЖБК-117.

Визнано недійсним рішення загальних зборів членів ЖБК- 117 від 6 грудня 2005 року про надання дозволу на передачу паю ОСОБА_3 ОСОБА_2

Визнано незаконним рішення виконкому Сумської міської ради від 27 червня 2006 року № 388 про виключення зі складу членів сім'ї ОСОБА_2- ОСОБА_1, ОСОБА_3., ОСОБА_4.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 6 березня 2007 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.213 ЦПК України (1618-15) рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України (1618-15) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Судами першої та апеляційної інстанції встпновлено, що квартира АДРЕСА_1 є квартирою ЖБК-117 та її повна вартість становить 46 116 грн. 82 коп., сума внесених пайових внесків станом на 15 серпня 2006 року складає 31 805 грн. З них бувшим подружжям ОСОБА_1 в період шлюбу внесено 24 373 грн.

На час розгляду справи пай за квартиру не був виплачений в повному об'ємі.

Прийшовши до висновку, що частина пайових внесків внесена ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в період шлюбу за спільні кошти, суд визнав за ОСОБА_1 право власності на 12 186 грн. 50 коп. пайових внесків в ЖБК-117. Одночасно суд визнав за ОСОБА_1 право на отримання квартири АДРЕСА_1, визнав її членом ЖБК-117, поділив спірну квартиру в ЖБК-117 та зобов'язав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 доплатити ЖБК залишок пайових внесків.

Проте таке рішення суду ухвалено при неправильному застосуванні норм матеріального права і з порушенням норм процесуального права.

При вирішенні зазначеного спору суди не врахували положень ст. 146 ЖК України (5464-10) , ст.384 ЦК України (435-15) , п. 43 Примірного статуту ЖБК, що при розгляді справ у спорах про жилу площу в будинках ЖБК пай, внесений подружжям у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а після повної сплати пайового внеску - квартира, є їхнім спільним майном (якщо інше не буде встановлено письмовою згодою між ними) і у випадку розірвання шлюбу підлягає поділу на загальних підставах.

Суд, визнавши за позивачкою право власності на частину пайових внесків в розмірі 12 186 грн. 50 коп., поділив між сторонами - бувшим подружжям двокімнатну квартиру, хоч ні на час припинення шлюбу ні на час розгляду справи пайові внески не були сплачені за квартиру у повному об'ємі.

Одночасно суд визнав позивачку членом ЖБК-117, хоч це питання віднесено до компетенції загальних зборів ЖБК.

При цьому суд на вимогу позивачки зобов'язав сторони доплатити конкретні суми пайових внесків в ЖБК-117, хоч такі вимоги не грунтуються на законі.

Крім того, визнаючи за ОСОБА_1 право на отримання спірної квартири в ЖБК-117, яка до повної сплати пайових внесків являється власністю ЖБК-117, суд всупереч положенням цивільного процесуального законодавства визначив правове положення кооперативу у справі як третьої особи, а не як відповідача.

Визнаючи за ОСОБА_1 право на отримання квартири, суд не врахував, що ордер на спірну квартиру видано на двох осіб - відповідача ОСОБА_2. та сина ОСОБА_5. на підставі рішення виконкому Сумської міської ради від 18 липня 2006 року, який ніким не оспорений.

На ці недоліки не звернув уваги і апеляційний суд, не перевіривши доводів апеляційної скарги та залишивши рішення суду першої інстанції без зміни.

За таких порушень норм матеріального і процесуального права судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.336, 338, 343, 344 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 6 березня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.