6-17736св07 Про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія (далі - ВАТ ЕК) "Миколаївобленерго" про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25 травня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2006 рокуОСОБА_1 звернувся в суд із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 1 серпня 2004 року знаходився з відповідачем у трудових відносинах - перебував на посаді директора філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" Первомайського району з 5 вересня 2005 року.

Наказом від 5 червня 2006 року № 961-к був звільнений із займаної посади з 5 червня 2006 року на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України (322-08) у зв'язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором.

Позивач, вважаючи своє звільнення незаконним, просив суд поновити його на роботі та стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 4 755 грн. 24 коп.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 грудня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до апеляційного суду, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 25 травня 2007 року рішення суду першої інстанції змінено, визнано незаконним наказ від 5 червня 2006 року № 961-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" Первомайського району Миколаївської області на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України (322-08) . Вирішено вважати ОСОБА_1 звільненим з посади директора філії ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" Первомайського району Миколаївської області з 5 серпня 2006 року за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України (322-08) . Стягнуто з відповідача на користь позивача 4 755 грн. 24 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з вказівкою, що ця сума визначена без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

У поданій касаційній скарзі ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Стягуючи з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, апеляційний суд визначив його розмір у сумі 4 755 грн. 24 коп.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України (322-08) при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд обгрунтовано погодився з висновком суду першої інстанції про те, що звільнення ОСОБА_1 проведено з порушенням трудового законодавства та обгрунтовано дійшов висновку, ураховуючи ті обставини, що позивач з 5 серпня 2006 року працює на іншому підприємстві і продовжувати трудові відносини з відповідачем не бажає, про можливість захистити його порушене право шляхом визнання звільнення незаконним і, не поновлюючи його на роботі, змінити дату та формулювання підстав звільнення відповідно до ст. 38 КЗпП України (322-08) - за власним бажанням з 5 серпня 2006 року, а також стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Однак суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до ухвали суду першої інстанції від 26 січня 2007 року, якою виправлено арифметичну помилку в рішенні від 26 грудня 2006 року (а.с.171), на користь ОСОБА_1 стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу не в сумі 4 755 грн. 24 коп., а в сумі 3 599 грн. 40 коп. з приведенням обгрунтованого розрахунку вказаної суми за період з 6 червня 2006 року до 5 серпня 2006 року, і помилково, змінивши рішення, стягнув на користь позивача 4 755 грн. 24 коп. без обгрунтування та приведення розрахунку стягнутої суми.

Тому з урахуванням наведеного рішення апеляційного суду в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу до 5 серпня 2006 року в сумі 4 755 грн. 24 коп. підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 3 599 грн. 40 коп. - залишенню без змін.

В іншій частині рішення апеляційного суду підлягає залишенню без змін, оскільки встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що в іншій частині судове рішення ухвалено з додержанням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України (1618-15) підстави для обов'язкового скасування судового рішення, а наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 339, 346 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25 травня 2007 року в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" на користь ОСОБА_1 4 755 грн. 24 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 грудня 2006 року в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" на користь ОСОБА_1 3 599 грн. 40 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без змін.