Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,,,

суддів:

Балюка М.I., Барсукової В.М., Берднік I.С., Григор'євої Л.I., Гуменюка В.I., Данчука В.Г.,

Косенка В.Й., Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Лященко Н.П., Охрімчук Л.I., Патрюка М.В.,

Прокопчука Ю.В., Пшонки М.П., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Попаснянському районі Луганської області про стягнення недонарахованих страхових виплат, за скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відділення ВД ФССНВВПЗ України в Попаснянському районі Луганської області) про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 10 квітня 2007 року, ухвали апеляційного суду Луганської області від 6 червня 2007 року та ухвали судді Верховного Суду України від 2 серпня 2007 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відділення ВД ФССНВВПЗ України в Попаснянському районі Луганської області.

Зазначав, що відповідачем з 1 березня 2002 року до 1 березня

2007 року при вирішенні питання про перерахування страхових виплат, які йому сплачуються у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві, неправильно застосовується коефіцієнт зростання середньомісячної реальної заробітної плати, замість коефіцієнта зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.

Посилаючись на вказане, просив суд стягнути з відділення ВД ФССНВВПЗ України в Попаснянському районі Луганської області на його користь 3 328 грн. 56 коп. недонарахованих страхових виплат за період з

1 березня 2002 року до 1 березня 2007 року та зобов'язати відповідача щомісячно, починаючи з 1 березня 2007 року, сплачувати йому суму страхових виплат у розмірі 404 грн. 41 коп. до наступного перерахування.

Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від

10 квітня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 6 червня 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відділення ВД ФССНВВПЗ України в Попаснянському районі Луганської області на його користь 1 251 грн.

24 коп. недонарахованих щомісячних страхових виплат за період з 1 березня 2004 року до 1 березня 2007 року; зобов'язано відповідача з 1 березня 2007 року провести перерахування щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) з урахуванням того, що сума перерахованої щомісячної грошової виплати не повинна бути нижчою ніж сума, визначена цим судовим рішенням, тобто вона має бути не нижчою за 348 грн. 60 коп. У решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 2 серпня 2007 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ВД ФССНВВПЗ України в Попаснянському районі Луганської області на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 10 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 6 червня 2007 року відмовлено.

Не погоджуючись із постановленими у справі судовими рішеннями, відділення ВД ФССНВВПЗ України в Попаснянському районі Луганської області подало до Верховного Суду України скаргу про їх перегляд у зв'язку з винятковими обставинами, в якій, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, просить рішення Попаснянського районного суду Луганської області від

10 квітня 2007 року, ухвалу апеляційного суду Луганської області від

6 червня 2007 року та ухвалу судді Верховного Суду України від 2 серпня 2007 року скасувати й ухвалити нове рішення по суті справи.

Для порівняння неоднакового застосування норм матеріального права скаржник надав копію рішення колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 жовтня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділення ВД ФССНВВПЗ України в Попаснянському районі Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК України (1618-15) судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.

Перевіривши за матеріалами скарги наведені в ній доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції ч. 2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (далі - Закон

№ 1105- XIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) ).

Колегією суддів установлено, що в обох зазначених випадках предметом судового спору є питання стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат, що виникли в результаті неправомірного застосування відділенням ВД ФССНВВПЗ України в Попаснянському районі Луганської області коефіцієнта зростання середньомісячної реальної заробітної плати, замість коефіцієнта зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.

Скасовуючи судові рішення, постановлені у справі за позовом ОСОБА_2, та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд касаційної інстанції виходив із того, що при перерахуванні

31 березня кожного року щомісячних страхових виплат на підставі ч. 2 ст. 29 Закону № 1105- XIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) для коригування середньомісячної заробітної плати повинен застосовуватися коефіцієнт, який встановлюється рішенням правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі даних Державного комітету статистики України про зростання реальної середньої заробітної плати в галузях національної економіки.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Частиною 2 ст. 16 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Згідно зі ст. 17 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує Iнструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.

Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Частиною 2 ст. 29 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Згідно з пп. 4.4.2. - 4.4.4. Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7, (діючого на час виникнення спірних відносин) при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абз. 3 ч. 1 ст. 34 базового Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) - у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.

Аналогічна норма міститься й у новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24, згідно з пп. 3.4.4., 3.8.2. якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з

1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Указаний Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) , до якого внесено зміни Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V (717-16) , що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких п. 7 ч. 7 ст. 17 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

У справі, яка розглядається, усупереч наведеному застосуванню правових норм у вищезазначеній справі за позовом ОСОБА_2, суд касаційної інстанції ухвалою від 2 серпня 2007 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відділення ВД ФССНВВПЗ України в Попаснянському районі Луганської області на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 10 квітня

2007 року, ухвалу апеляційного суду Луганської області від 6 червня

2007 року, визнавши судові рішення про задоволення вимог щодо стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат законними й обгрунтованими, без урахування вимог ч. 2 ст. 29 Закону № 1105- XIV від 23 вересня 1999 року (1105-14) стосовно коригування середньомісячної заробітної плати із застосуванням коефіцієнта, який встановлюється рішенням правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі даних Державного комітету статистики України про зростання реальної середньої заробітної плати в галузях національної економіки.

З матеріалів справи за позовом ОСОБА_1 убачається, що відділенням ВД ФССНВВПЗ України в Попаснянському районі Луганської області проводились перерахування щомісячних страхових виплат позивачу відповідно до постанов правління Фонду: від 14 березня 2002 року № 15 (на коефіцієнт 1,193), від 4 березня 2003 року № 3 (на коефіцієнт 1,182), від 24 лютого 2004 року № 5 (на коефіцієнт 1,152), від 28 лютого 2005 року № 3 (на коефіцієнт 1,238) та від 6 березня 2006 року

№ 3 (на коефіцієнт 1,203), у кожній з яких зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.

Таким чином, проведене відділенням ВД ФССНВВПЗ України в Попаснянському районі Луганської області перерахування належних ОСОБА_1 страхових виплат грунтується на вимогах закону, а висновок судами був зроблений з порушенням вимог ч. 2 ст. 29 Закону № 1105-ХIV від 23 вересня 1999 (1105-14) року.

За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.

Зазначені порушення залишилися поза увагою апеляційного суду та суду касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 358 ЦПК України (1618-15) , розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право постановити ухвалу про скасування судових рішень і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Ураховуючи наведене, рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 10 квітня 2007 року, ухвала апеляційного суду Луганської області від 6 червня 2007 року та ухвала судді Верховного Суду України від 2 серпня 2007 року підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 358, 359 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в и р і ш и л а :

Скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Попаснянському районі Луганської області задовольнити.

Рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 10 квітня 2007 року, ухвалу апеляційного суду Луганської області від 6 червня 2007 року та ухвалу судді Верховного Суду України від 2 серпня 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Попаснянському районі Луганської області про стягнення недонарахованих страхових виплат відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.