6-18446св07 Про стягнення недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги

в с т а н о в и л а:

У грудні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що під час виконання трудових обов'язків на шахті "Павлоградська" ВАТ "Павлоградвугілля" він отримав травму і за висновком МСЕК від 28 травня 1986 року ОСОБА_1. встановлено 15 % втрати професійної працездатності, а за висновком МСЕК від 23 жовтня 2006 року - 55 % втрати професійної працездатності з яких 40 % первісно за професійне захворювання та 15 % повторно за виробничу травму. Постановою № 999 від 7 листопада 2006 року йому нарахована страхова виплата одноразової допомоги за 40 % втрати професійної працездатності у розмірі, обмеженому чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду. Вважав, що страхова допомога повинна виплачуватись без її обмеження чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати (доходу) та просив стягнути з відповідача 130 095 грн. 20 коп. недоплаченої суми одноразової допомоги.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 8 лютого 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2007 року, позов задоволено. Стягнуто з Відділення на користь ОСОБА_1. в рахунок недоплаченої одноразової допомоги 130 095 грн. 20 коп.

У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області просить скасувати постановлені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, й апеляційний суд погоджуючись з ним, виходив із того, що при повторному ушкодженні здоров'я пов'язаного з іншим професійним захворюванням або травмою, обмеження страхової виплати одноразової допомоги чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду, законодавством не передбачено.

Проте з такими висновками погодитись не можна.

Судом встановлено, що за висновком МСЕК від 28 травня 1986 року ОСОБА_1. встановлено 15 % втрати працездатності; за висновком МСЕК від 23 жовтня 2006 року позивачу встановлено 55 % втрати працездатності, з яких 40 % первісно за професійне захворювання та 15 % повторно за виробничу травму. Постановою № 999 від 7 листопада 2006 року ОСОБА_1. нарахована страхова виплата одноразової допомоги за 40 % втрати професійної працездатності у розмірі, обмеженому чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду.

Стаття 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (далі - Закон) регламентує нарахування щомісячних страхових виплат та інших виплат на відшкодування шкоди.

Частина 2 ст. 34 Закону встановлює порядок нарахування одноразової страхової виплати потерпілому у разі стійкої втрати працездатності, встановленої МСЕК.

Абзац 2 ч. 2 ст. 34 Закону визначає порядок перерахування суми одноразової страхової допомоги потерпілому при встановленні іншого, вищого ступеня стійкої втрати працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, установленого повторним обстеженням МСЕК.

При цьому в абзаці 1 ч. 1 ст. 34 Закону встановлено, що розмір одноразової виплати не може перевищувати чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а абзац 2 ч. 2 ст. 34 Закону такого обмеження не містить. Але враховуючи, що абзац 2 ч. 2 ст. 34 Закону не є спеціальною нормою стосовно абзацу 1 ч. 2 ст. 34 Закону та в цьому абзаці не встановлюються нові правила визначення розміру раніше призначеної страхової виплати, то обмеження граничного розміру одноразової страхової виплати, встановлене абзацом 1 ч. 2 ст. 34 Закону, повинно застосовуватись і при перерахунку розміру допомоги при повторному встановленні вищого ступеня втрати стійкої втрати працездатності.

Ураховуючи, що фактичні обставини справи встановлені судами вірно, але неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст. 341 ЦПК України (1618-15) ухвалені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог .

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 8 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2007 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги відмовити.