6-18439св07 Про стягнення недоплаченої суми одноразової страхової допомоги - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої суми одноразової страхової допомоги,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що під час виконання трудових обов'язків на шахті "Павлоградська" ВАТ "Павлоградвугілля" отримав виробничу травму та професійне захворювання. Висновком ВТЕК від 7 травня 1998 року йому вперше встановлено 25 % втрати працездатності у зв'язку з виробничою травмою; висновком МСЕК від 16 березня 2004 року йому встановлено 60 % втрати працездатності, із яких 35 % вперше. Зазначав, що постановою відповідача № 365/4 від 30 березня 2004 року нарахована одноразова допомога в розмірі 31 371 грн. 55 коп. і обмежена до виплати сумою 10 640 грн. Просив стягнути суму нарахованої одноразової допомоги у повному розмірі без обмеження її розміру чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2007 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1. недоплачену суму одноразової страхової виплати у зв'язку із збільшенням ступеню стійкої втрати працездатності, з урахуванням іншого професійного захворювання у розмірі 20 731 грн. 55 коп.

У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області просить скасувати постановлені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, й апеляційний суд погоджуючись з ним, виходив із того, що при повторному ушкодженні здоров'я пов'язаного з іншим професійним захворюванням або травмою, обмеження страхової виплати одноразової допомоги чотирикратним розміром граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду, законодавством не передбачено.

Проте з такими висновками погодитись не можна.

Судом встановлено, що висновком ВТЕК від 7 травня 1998 року ОСОБА_1. вперше встановлено 25 % стійкої втрати працездатності, а висновком МСЕК від 16 березня 2004 року - повторно вперше встановлено 60 % втрати працездатності, з яких 35 % вперше на підставі акту розслідування професійних захворювань від 6 лютого 2004 року. Постановою відповідача від 30 березня 2004 року ОСОБА_1. нарахована одноразова допомога в розмірі 31 371 грн. 55 коп., розмір якої обмежено до 10 640 грн.

Стаття 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (далі - Закон) регламентує нарахування щомісячних страхових виплат та інших виплат на відшкодування шкоди.

Частина 2 ст. 34 Закону встановлює порядок нарахування одноразової страхової виплати потерпілому у разі стійкої втрати працездатності, встановленої МСЕК.

Абзац 2 ч. 2 ст. 34 Закону визначає порядок перерахування суми одноразової страхової допомоги потерпілому при встановленні іншого, вищого ступеня стійкої втрати працездатності з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, установленого повторним обстеженням МСЕК.Частина 2 ст. 34 Закону встановлює порядок нарахування одноразової страхової виплати потерпілому у разі стійкої втрати працездатності, встановленої МСЕК.

При цьому в абзаці 1 ч. 1 ст. 34 Закону встановлено, що розмір одноразової виплати не може перевищувати чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, а абзац 2 ч. 2 ст. 34 Закону такого обмеження не містить. Але враховуючи, що абзац 2 ч. 2 ст. 34 Закону не є спеціальною нормою стосовно абзацу 1 ч. 2 ст. 34 Закону та в цьому абзаці не встановлюються нові правила визначення розміру раніше призначеної страхової виплати, то обмеження граничного розміру одноразової страхової виплати, встановлене абзацом 1 ч. 2 ст. 34 Закону, повинно застосовуватись і при перерахунку розміру допомоги при повторному встановленні вищого ступеня втрати стійкої втрати працездатності.

Ураховуючи, що фактичні обставини справи встановлені судами вірно, але неправильно застосовані норми матеріального закону, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст. 341 ЦПК України (1618-15) ухвалені судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог .

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. 341, ч. 2 ст. 344 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2007 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої суми одноразової страхової допомоги відмовити.