Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі :

головуючого - Гнатенка А.В.,

суддів: Балюка М.І., Григор'євої Л.І.,

Барсукової В.М., Данчука В.Г.,-

розглянувши в удовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

У вересні 2005 року ОСОБА_1. звернулась в суд із вказаним позовом посилаючись на те, що 29 вересня та 12 листопада 2004 року між нею, як приватним підприємцем та відповідачем у письмовій формі були укладені договори підряду за № 116 та № 149 згідно з якими позивач зобов'язувалась виконати роботи по виготовленню і монтуванню металопластикових вікон та балконного блоку, а також дерев'яних дверей, а відповідач повинен був оплатити виконані роботи. Проте ОСОБА_2. належним чином не виконав свої обов'язки по оплаті робіт згідно договорів підряду № 116 та № 149.

Уточнивши позовні вимоги ОСОБА_1. просила стягнути з відповідача 9 710 грн. за виконані роботи за договорами підряду, пеню за прострочення платежу в сумі 3 637 грн. 15 коп. (за договором № 116 ) та 4 424 грн. 70 коп. (за договором № 149).

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 вересня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2. 9 710 грн. за виконані роботи за договорами підряду, 2 409 грн. 37 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором підряду № 116 від 29 вересня 2004 року, 121 грн. 19 коп. судових витрат. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з позивача 31 грн. 10 коп. недосплаченого судового збору.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2007 року рішення районного суду в частині стягнення оплати за виконані роботи за договором підряду № 149 від 12 листопада 2004 року в сумі 5 610 грн. та 2 409 грн. 37 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором підряду № 116 від 29 вересня 2004 року скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. В позові приватному підприємцю ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про стягнення оплати з виконану роботу за договором підряду № 149 від 12 листопада 2004 року в сумі 5 610 грн. та в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором № 116 у сумі 2 409 грн. 37 коп. відмовлено.

Ухвалою цього ж суду від 10 квітня 2007 року виправлені допущені описки в рішенні апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2007 року.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішенням районного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення та частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку, що між сторонами існували правовідносини, що відповідають договору підряду.

Скасовуючи рішення районного суду в частині стягнення оплати за виконану роботу за договором підряду № 149 та ухвалюючи нове суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказаний договір підряду не можна визнати укладеним, оскільки він не був підписаний ОСОБА_2., позивачкою не надано доказів про його укладення.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 866 цього Кодексу договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов.

Як вбачається з матеріалів справи сторони 29 вересня 2004 року уклали договір № 116, відповідно до якого позивач - приватний підприємець ОСОБА_1. зобов'язалася зібрати та встановити 5 металопластикових вікон та балконний блок в квартирі відповідача ОСОБА_2., а останній повинен був прийняти роботу і оплатити її вартість. Зазначений договір підписаний сторонами (а.с. 4).

12 листопада 2004 року сторони уклали аналогічний договір № 149 на виготовлення та встановлення 7 дерев'яних дверей. Вказаний договір ОСОБА_2. не підписав (а.с. 6), однак у власних поясненнях (а.с. 78) і в судовому засіданні не заперечував існування зазначених домовленостей з позивачем. Не заперечувалось відповідачем і виконання усіх вказаних договорів позивачем.

Підтвердили укладення договору № 149 від 12 листопада 2004 року і свідки.

Отже виходячи з положень ст. 866 ЦК України у апеляційного суду не було правових підстав вважати договір № 149 неукладеним і скасовувати рішення районного суду в цій частині.

Спір у сторін виник лише щодо оплати виконаних робіт. Між тим суд першої інстанції повно з'ясував усі обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку і обгрунтовано стягнув з відповідача 9 710 грн. за виконану роботу по договорам підряду (4 100 грн. за договором № 116 та 5 610 грн. за договором № 149)

Разом з тим апеляційний суд обгрунтовано скасував рішення районного суду в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1. неустойки (пені) в сумі 2 409 грн. 37 коп. за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором підряду № 116, оскільки, як встановлено апеляційним судом в зазначеному договорі не вказано строки виготовлення, встановлення металопластикових вікон та строки оплати вказаних робіт, також як і в договорі № 149.

Враховуючи наведене рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з відповідача оплати за виконану роботу за договором підряду № 149 підлягає скасуванню з залишенням без зміни рішення районного суду в цій частині.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2007 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 оплати за виконану роботу відповідно до договору підряду № 149 від 12 листопада 2004 року скасувати, а рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 вересня 2006 року в цій частині залишити без змін.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.