Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на майно,

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 пред'явила в суді позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на майно.

Зазначала, що з 1995 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_4. Під час спільного проживання на підставі договору купівлі-продажу від 18 червня 2001 року вони придбали в рівних частинах магазин, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Білозерське, вул. Будівельна, 3. Вартість зазначеного магазину в сумі 22 516 грн. вона сплатила самостійно.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 20 березня 2001 року вони придбали будинок АДРЕСА_1 у с. Студенок Ізюмського району Харківської області, який було зареєстровано на ОСОБА_4. У 2002 році до будинку було прибудовано веранду, літню кухню, сарай, а також проведено ремонт самого будинку, на який позивачка витратила 40 138 грн. 97 коп.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті позивачка узаконила самовільні будівлі.

До теперішнього часу вона продовжує користуватися магазином. Використовує його за призначенням, сплачує орендну плату за землю, плату за комунальні послуги.

Посилаючись на те, що за її кошти було придбано магазин і перебудовано будинок, позивачка просила визнати за нею право власності на Ѕ частину магазину, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Білозерське, вул. Будівельна, 3, яка належала померлому ОСОБА_4, та право власності на будинок АДРЕСА_1 у с. Студенок Ізюмського району Харківської області.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 3 березня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за позивачкою право власності на 1/2 частину магазину, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Білозерське, вул. Будівельна, 3, яка належить ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнано за позивачкою право власності на будинок АДРЕСА_1 у с. Студенок Ізюмського району Харківської області, який належить ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, зі стягненням із позивачки на користь відповідачів 8 387 грн.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 30 травня 2007 року зазначене рішення суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначені рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення міського суду та направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд помилково виходив із того, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу без залучення ЗАТ "Промхарчоторг" та ОСОБА_5

Такий висновок суду ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, яким керувався суд, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Проте з матеріалів справи вбачається, що питання про права та обов'язки зазначених осіб судом не вирішувалися.

Ураховуючи наведене, цим спором права ЗАТ "Промхарчоторг" та ОСОБА_5 не порушуються.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що угоди купівлі-продажу магазину та будинку сторонами не оспорюються.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, а тому ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 травня 2007 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд у суд апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.