Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Києві 7 березня 2008 року справу за позовом ОСОБА_1 до приватного малого підприємства "Моноліт" про стягнення пені та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 4 жовтня 2007 року,

У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у грудні 2003 року між сторонами укладено договір про пайову участь у будівництві будинку та надання їй у власність квартири.

Вона виконала умови договору, а відповідач належним чином їх не виконав, прострочив термін закінчення будівництва та передачі їй квартири.

У зв'язку з цим, просила стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення виконання умов договору в розмірі 58 753 грн. 39 коп. та на відшкодування моральної шкоди 25 000 грн.

Приватне мале підприємство "Моноліт" звернулося до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним п. 4.2 указаного договору.

Рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 27 квітня 2007 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивачки пеню в розмірі 58 753 грн. 39 коп. та на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Севастополя від 4 жовтня 2007 року зазначене рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позову ОСОБА_1 скасовано й у цій частині ухвалено нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін, скасовано заходи забезпечення позову.

У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування рішення апеляційного суду й залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду м. Севастополя від 4 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.