У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Берднік I.С., Костенка А.В.,
Лященко Н.П., Пшонки М.П.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики; за зустрічним
позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання договору позики
недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного
суду Автономної Республіки Крим від 11 квітня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до
ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики.
Позивач зазначав, що 1 вересня 2005 року між ним та
відповідачкою в особі її представника, ОСОБА_3, було укладено
договір позики.
За цим договором він передав відповідачці гроші в сумі 4 649
000 грн., а відповідачка зобовcязалась повернути йому суму боргу
до 21 серпня 2006 року та сплатити 12 % річних від суми позики.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 свої зобовcязання за договором
не виконала, позивач просив задовольнити позов.
Під час розгляду справи ОСОБА_1, врахувавши те, що ОСОБА_2 за
період з 15 лютого до 5 липня 2006 року частково повернула борг в
сумі 52 000 грн., уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з
відповідачки 4 834 635 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції,
12 % річних від суми позики в розмірі 377 049 грн. 88 коп. і
судові витрати.
Не погодившись із позовом, у вересні 2006 року ОСОБА_2 подала
зустрічний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання договору
позики недійсним.
Свої вимоги мотивувала тим, що договір позики був укладений
між ОСОБА_1 та її представником, ОСОБА_3, на підставі довіреності
№ 7216 від 29 червня 2005 року, якою вона не надала представнику
повноважень здійснення від її імені дій щодо укладення договору
позики, здійснення будь-яких операцій, у тому числі одержання у
власність коштів, отримання позики готівкою для внесення суми
позики на поточний рахунок, використання наданої позики для
поповнення оборотних коштів. Договір позики від її імені був
укладений її представником із перевищенням своїх повноважень та
без її згоди.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя
Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2006 року позов ОСОБА_1
задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 072
256 грн. 68 коп. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1
відмовлено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про
визнання договору позики недійсним відмовлено в повному обсязі.
Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11
квітня 2007 року рішення Центрального районного суду м.
Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2006 року
скасовано. Відмовлено ОСОБА_1 у позові про стягнення боргу за
договором позики. Зустрічний позов задоволено, визнано недійсним
договір позики від 1 вересня 2005 року, укладений між ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 в особі її представника - ОСОБА_3
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення
апеляційним судом норм матеріального й процесуального права,
просить рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від
11 квітня 2007 року скасувати, а рішення Центрального районного
суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 20 грудня 2006
року залишити в силі.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 1 вересня 2005 року між ОСОБА_1 та
ОСОБА_2, від імені якої на підставі довіреності № 7216 від 29
червня 2005 року діяв її батько, ОСОБА_3, було укладено договір
позики на суму 4 469 000 грн. на розвиток підприємницької
діяльності. За умовами цього договору зазначена сума повинна
надаватися згідно із графіком, який є додатком до договору, на
строк до 21 серпня 2006 року, а за користування коштами
передбачена виплата 12 % річних.
Довіреністю № 7216 від 29 червня 2005 року ОСОБА_2 не надала
своєму представнику, ОСОБА_3, повноважень на здійснення від її
імені дій щодо укладення договору позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
правочин,
вчинений представником з перевищенням повноважень, створює,
змінює, припиняє цивільні права та обовcязки особи, яку він
представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією
особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо
особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про його
виконання.
На виконання умов договору позики ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 всю
суму, передбачену договором, відповідно до графіка надання позики,
що є додатком до договору.
Отримані ОСОБА_3 гроші в повному обсязі були перераховані на
особистий рахунок ОСОБА_2 № 2600632337001 у КРФ АКБ "Укрсоцбанк".
Після перерахування цих грошей до звернення ОСОБА_1 до суду й
після його звернення ОСОБА_2 розпоряджалась указаними грошима, про
що свідчать виписки з особового рахунку № 2600632337001 у КРФ АКБ
"Укрсоцбанк", копії платіжних доручень № № 1909, 1910, 1911, 1912
від 23 серпня 2006 рок, № 1913 від 28 серпня 2006 року та № 1914
від 29 серпня 2006 року, які підписані особисто ОСОБА_2
У тому числі з отриманих за договором позики коштів, ОСОБА_2
400 000 грн. перевела на свій особовий рахунок № 26007023292 у АК
"Експрес-Банк" у м. Сімферополі, 900 000 грн. - зняла для
поповнення карт. рахунку № 26257440021720.
На підставі наведених доказів суд першої інстанції дійшов
обгрунтованого висновку про те, що дії ОСОБА_2, яка прийняла
отримані за договором позики кошти на особовий рахунок у КРФ АКБ
"Укрсоцбанк", користувалась та розпоряджалась цими коштами,
свідчать про прийняття нею договору позики до виконання, схвалення
нею таким чином цього договору, і відмовив у задоволенні позовних
вимог про визнання недійсним договору позики від 1 вересня 2005
року, задовольнивши вимоги ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_2 5 072
256 грн. 68 коп., з яких: 4 834 635 грн. - сума боргу з
урахуванням індексу інфляції, 377 049 грн. - 12 % річних від суми
позики за період з вересня до листопада 2006 року та 1 730 грн.
судових витрат.
З огляду на викладене апеляційний суд, скасовуючи рішення
суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про
визнання недійсним договору позики від 1 вересня 2005 року,
порушив норми матеріального й процесуального права: ст. 241 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. ст. 57, 60, 212, 307, 309 ЦПК України
( 1618-15 ) (1618-15)
- та дійшов помилкового висновку про недоведенність
вчинення ОСОБА_2 дій щодо схвалення договору позики, у звгязку з
чим рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у
силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11
квітня 2007 року скасувати та залишити в силі рішення Це
нтрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки
Крим від 20 грудня 2006 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді : I.С. Берднік
А.В. Костенко
Н.П. Лященко
М.П. Пшонка