рішення
Іменем україни
20 лютого 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Патрюка М.В.,
суддів: Пшонки М.П., Костенка А.В.,
Лященко Н.П., Прокопчука Ю.В., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовами ОСОБА_1
до ОСОБА_2 про розірвання договору побутового підряду,
відшкодування матеріальної та моральної шкоди, ОСОБА_3 до ОСОБА_2
про відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 6
листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області
від 25 квітня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду у своїх
інтересах та інтересах своєї доньки, ОСОБА_3, із зазначеним
позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що вона уклала з
відповідачем договір побутового підряду на виготовлення вікон для
її будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та умонтування
їх. Згідно з умовами договору ОСОБА_1 оплатила ОСОБА_2 вартість
роботи в загальній сумі 2 550 грн.. Роботу відповідач виконав, але
неякісно: вікна не зачинялися, через щілини потрапляли комахи,
задував вітер. Посилаючись на зазначені обставини, позивачка
просила відшкодувати завдану їй матеріальну та моральну шкоду.
Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області
від 6 листопада 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного
суду Донецької області від 25 квітня 2007 року, позов ОСОБА_1
задоволено частково. Розірвано договір побутового підряду, на
користь ОСОБА_1 з відповідача стягнуто 2 550 грн. збитків,
завданих істотними відхиленнями від умов договору підряду, 3 тис.
грн. моральної шкоди, 150 грн. у рахунок відшкодування витрат на
проведення будівельно-технічної експертизи, а також з відповідача
на користь ОСОБА_3 стягнуто 5 тис. грн. на відшкодування моральної
шкоди.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про зміну судових
рішень у частині відшкодування моральної шкоди - стягнення з
ОСОБА_2 на свою користь 13 500 грн., на користь ОСОБА_3 - 54 тис.
грн.. У решті рішення суду не оскаржується.
ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції,
мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального та
процесуального права.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 11 вересня 2007
року касаційну скаргу ОСОБА_2 визнано неподаною у зв'язку з не
усуненням недоліків скарги в установлений строк.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з
таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги
правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції
норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати
або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в
рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або
недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими. Касаційний суд перевіряє законність судових рішень
лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду
справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального
права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою
підставою для скасування рішення.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1,
суди дійшли обгрунтованого висновку про порушення прав позивачки
як споживача послуг.
При цьому суди правильно визначили розмір відшкодування
збитків, заподіяних ОСОБА_1 внаслідок розірвання договору
побутового підряду, відповідно до вимог ст. ст. 865, 866 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. ст. 21, 10 Закону України "Про захист прав
споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
, стягнувши з відповідача на користь
позивачки збитки в сумі 2 550 грн.
Таким чином, висновок суду про те, що відповідач повинен
нести матеріальну відповідальність за виконання роботи неналежної
якості, є правильним.
Проте, задовольняючи позов у частині відшкодування моральної
шкоди, суди не врахували вимоги п. 5 ст. 4 Закону України "Про
захист прав споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
, згідно з яким споживачі мають
право на відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди,
заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією, у
випадках, передбачених законодавством.
Наведене свідчить про те, що рішення судів першої та
апеляційної інстанцій у частині відшкодування моральної шкоди
ухвалені в порушення норм матеріального закону, тому вони
підлягають скасуванню.
Керуючись ст. ст. 336, 341, 343, 346 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду
України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від
6 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької
області від 25 квітня 2007 року в оскаржуваній частині щодо
відшкодування моральної шкоди скасувати та в цій частині ухвалити
нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування
моральної шкоди відмовити.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування
моральної шкоди відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
М.П. Пшонка А.В. Костенко Н.П. Лященко Ю.В. Прокопчук