У х в а л а

                          Іменем україни

     13 лютого 2008 року

     м. Київ

        Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                Верховного Суду України в складі:

     головуючого

     Патрюка М.В.,

     суддів:

     Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., Лященко Н.П., Пшонки М.П., -

     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
Харківської міської ради Харківської області, виконавчого комітету
Харківської міської ради Харківської області  про  визнання  права
власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, за
касаційною  скаргою   ОСОБА_1   на   рішення   апеляційного   суду
Харківської області від 14 червня 2007 року,

     в с т а н о в и л а:

     У жовтні  2006  року  ОСОБА_1  звернувся  в  суд  з  указаним
позовом, посилаючись на те, що  IНФОРМАЦIЯ_1  померла  його  мати,
ОСОБА_2, з якою він проживав разом. Після смерті матері залишилося
спадкове майно, у тому числі земельна ділянка по  АДРЕСА_1  площею
998,5 кв.  м,  яка  належала  їй  на  праві  приватної  власності,
відповідно до рішення  виконавчого  комітету  Харківської  міської
ради від 27 серпня 1997  року  №  709  та  акту  встановлення  меж
земельної ділянки на місцевості від 27 лютого 1998 року № 2189.

     У зв'язку з цим позивач  просив  суд  визнати  за  ним  право
власності в порядку спадкування за  законом  на  вказану  земельну
ділянку.

     Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 13
березня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

     Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14  червня
2007 року  рішення  районного  суду  скасовано  та  ухвалено  нове
рішення про відмову в задоволенні позову.

     У поданій  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  ставить  питання  про
скасування ухваленого апеляційною інстанцією рішення та  залишення
в силі рішення суду першої  інстанції,  посилаючись  на  порушення
апеляційним судом норм матеріального й процесуального права.

     Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

     Відповідно до ст. 337 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         суд  касаційної
інстанції відхиляє  касаційну  скаргу,  якщо  визнає,  що  рішення
ухвалено  з  додержанням  вимог  матеріального  та  процесуального
права.

     Скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи  нове  рішення
про  відмову  ОСОБА_1  у  задоволенні  позову,   суд   апеляційної
інстанції правомірно посилався на ст. ст. 125, 126 ЗК  України  та
дійшов обгрунтованого висновку  про  те,  що  право  власності  на
земельну ділянку виникає після одержання її  власником  документа,
що посвідчує право власності  та  його  державної  реєстрації.  На
момент відкриття спадщини ОСОБА_2 не  набула  права  власності  на
спірну земельну ділянку, оскільки не отримала державного  акта  на
право власності на спірну  земельну  ділянку  і  всупереч  вимогам
Земельного Кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
         після 1 січня 2002 року  не
зареєструвала його, тому ця земельна ділянка не входила до  складу
спадщини, а отже, за позивачем як спадкоємцем не може бути визнано
право власності на цю земельну ділянку.

     Такий висновок відповідає вимогам ст. ст. 125, 126 Земельного
Кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
        .

     При  розгляді   справи   судом   не   були   порушені   норми
матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є
необгрунтованими та правильність висновків суду  не  спростовують,
тому колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України  не  знаходить  підстав  для  задоволення  касаційної
скарги.

     Керуючись ст. 337 ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,  колегія  суддів
Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

     Рішення апеляційного суду Харківської області від  14  червня
2007 року залишити без змін.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Головуючий

     М.В. Патрюк

     Судді:

     А.В. Костенко

     Н.П. Лященко

     Ю.В. Прокопчук

     М.П. Пшонка