Iменем України

     13 лютого 2008 р. м. Київ

     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України в складі:

     Яреми А.Г.,

     Лихути Л.М.,

     Охрімчук Л.I.,

     Левченка Є.Ф.,

     Сеніна Ю.Л.,

     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
управління праці та соціального захисту  населення  м.  Добропілля
про стягнення сум на оздоровлення за касаційною скаргою ОСОБА_1 на
ухвалу Апеляційного суду Донецької області  від  17  березня  2006
року,

                       в с т а н о в и л а:

     У листопаді 2005 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з  позовом  про
визнання  неправомірними  дій  Управління  праці  та   соціального
захисту населення Добропільської міської ради Донецької області  у
зв'язку з невиплатою йому щорічних сум на оздоровлення на підставі
ст. 48 Закону України "Про статус і  соціальний  захист  громадян,
потерпілих  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи"  ( 796-12 ) (796-12)
          за
період з 2001 по 2005 рік у розмірі 4299 грн. 20 коп.

     Позовні вимоги обгрунтовував тим, що відповідач,  посилаючись
на постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836
( 836-96-п ) (836-96-п)
         та  від  12  липня  2005  р.  №  562  ( 562-2005-п ) (562-2005-п)
        ,
безпідставно відмовляється сплатити зазначену суму  заборгованості
по щорічним виплатам.

     Рішенням  Добропільського   міськрайонного   суду   Донецької
області від 10 січня 2006 р. у задоволенні позову відмовлено.

     Ухвалою Апеляційного суду Донецької області  від  17  березня
2006 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказане рішення  суду  першої
інстанції залишено без розгляду на  підставі  ч.  3  ст.  294  ЦПК
України  ( 1618-15 ) (1618-15)
          у  зв'язку  з  пропуском  строку  на  подачу
апеляційної скарги.

     У  касаційній  скарзі  ОСОБА_1  посилається  на   неправильне
застосування  апеляційним  судом  норм  процесуального   права   і
невідповідність  висновків  суду  щодо  пропуску  ним  строків  на
апеляційне оскарження обставинам справи  та  ставить  питання  про
скасування ухвали суду апеляційної інстанції.

     Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного
Суду України, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги  та
перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з таких підстав.

     Так,  залишаючи  апеляційну   скаргу   ОСОБА_1   на   рішення
Добропільського міськрайонного суду від 10  січня  2006  року  без
розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що  заява  про
апеляційне оскарження, а також апеляційна скарга на  рішення  суду
подана  позивачем  20  січня  2006   р.   з   пропуском   строків,
передбачених ст. 294 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
        .

     Проте  такий  висновок  апеляційного   суду   не   відповідає
фактичним  обставинам  справи  та  зроблений  з  порушенням   норм
процесуального права.

     Відповідно  до  ч.6  ст.  70  ЦПК  України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,   не
вважається пропущеним процесуальний строк, якщо до його закінчення
скарга здана на пошту.

     Як вбачається із матеріалів справи,  рішення  Добропільського
міськрайонного суду ухвалено 10 січня 2006 року.

     20 січня 2006  р.  представником  ОСОБА_1  -  ОСОБА_2  поштою
направлено до суду заяву про апеляційне оскарження  рішення  суду,
про що свідчить повідомлення про вручення  поштового  відправлення
районного відділу звcязку (а.с.  48),  а  9  лютого  2007  року  в
Добропільському міськрайонному суді зареєстровано надходження його
апеляційної скарги (а.с. 38).

     Оскільки суд апеляційної інстанції при вирішенні питання  про
прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 не врахував положень ч. 6 ст.
70 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
         і помилково дійшов висновку про пропуск
строку  на  апеляційне  оскарження,   ухвала   Апеляційного   сдуу
Донецької області від 17 березня 2006 року підлягає скасуванню,  а
справа - направленню до апеляційного суду  для  вирішення  питання
про прийняття апеляційної скарги.

     Крім того, судом апеляційної інстанції не було перевірено, чи
підлягав цей спір, з огляду  на  його  предмет,  розгляду  в  суді
першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

     Керуючись ст. 336, ч.2 ст. 342, 345 ЦПК України  ( 1618-15 ) (1618-15)
        ,
колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного  Суду
України

                        у х в а л и л а :

     Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

     Ухвалу Апеляційного суду Донецької  області  від  17  березня
2006 р. скасувати.

     Справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та  соціального
захисту населення м. Добропілля про стягнення сум на  оздоровлення
передати на розгляд до апеляційного  суду  Донецької  області  для
вирішення питання про  прийняття  апеляційної  скарги  ОСОБА_1  на
рішення Добропільського міськрайонного суду від 10 січня 2006 р.

     Ухвала оскарженню не підлягає.

     Судді Верховного Суду України

     Ярема А.Г.

     Лихута Л.М.

     Левченко Є.Ф. Охрімчук Л.I. Сенін Ю.Л.