Р I Ш Е Н Н Я
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 лютого 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., Лященко Н.П., Пшонки М.П., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про розірвання договору, відшкодування збитків, за
зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним
договору підряду, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення
Залізничного районного суду м. Сімферополя від 27 березня 2007
року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20
серпня 2007 року,
в с т а н о в и л а :
У травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до
ОСОБА_2 про розірвання договору підряду від 6 березня 2006 року,
відшкодування збитків у сумі 8 690 грн. 50 коп. та моральної шкоди
в розмірі 10 тис. грн.
Позивачка посилалася на те, що 6 березня 2006 року між нею та
ОСОБА_2 був укладений договір підряду, згідно з умовами якого
останній зобов'язався виконати роботи, пов'язані з ремонтом її
квартири АДРЕСА_1, відповідно до будівельних норм і правил. У
договорі передбачався кінцевий термін здачі робіт - 6 червня 2006
року - з правом дострокового їх виконання. Відповідач порушив свої
договірні зобов'язання, роботи провів із порушенням будівельних
норм і правил. Вона відмовилася від подальшого виконання робіт за
договором і вимагає відшкодування заподіяних їй збитків і
моральної шкоди.
У процесі розгляду справи позивачка, уточнивши свої позовні
вимоги просила розірвати договір підряду від 6 березня 2006 року,
відшкодувати збитки в сумі 22 590 грн. та стягнути 10 тис. грн. на
відшкодування моральної шкоди.
У грудні 2006 року ОСОБА_2 подав у суд зустрічну позовну
заяву до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору підряду від 6
березня 2006 року.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 27
березня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2007 року, позов ОСОБА_1
задоволено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати
ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами
норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких
підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині
відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з чим
погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що порушення
відповідачем зобов'язань за договором підряду негативно вплинуло
на психічний стан позивачки.
При цьому суд не звернув уваги на те, що згідно зі ст. 611 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
у разі порушення зобов'язань настають правові
наслідки, встановлені договором або законом, що ст. 883 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
передбачена відповідальність підрядника за невиконання
або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного
підряду тільки у вигляді відшкодування останнім неустойки,
встановленої договором або законом і відшкодування збитків, та не
передбачена відповідальність підрядника у вигляді відшкодування
моральної шкоди, а також те, що така відповідальність не
передбачена сторонами у договорі.
Задовольняючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суди
виходили з того, що таке відшкодування повинно здійснюватися на
загальних підставах, не зазначивши норми, що визначають ці
загальні підстави.
Частиною 3 ст. 875 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено, що до
договору будівельного підряду застосовуються положення цього
Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Виходячи з цього положення та ст. 865 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
до спірних відносин могло б застосовуватися законодавство про
захист прав споживачів, зокрема Закон України "Про захист прав
споживачів" ( 1023-12 ) (1023-12)
, але п. 5 ст. 4 цього Закону передбачено
відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння
небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках,
передбачених законодавством.
За таких обставин задоволення вимог про відшкодування
моральної шкоди не грунтується на законі, а тому судові рішення в
цій частині підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 341
ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, з ухваленням у цій частині нового рішення
про відмову в задоволенні цих вимог.
У решті - судові рішення ухвалені з додержанням норм
матеріального та процесуального права, тому касаційну скаргу слід
відхилити.
Керуючись ст. ст. 341, 344 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 27
березня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної
Республіки Крим від 20 серпня 2007 року в частині стягнення з
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 тис. грн. моральної шкоди скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування
моральної шкоди відмовити.
У решті - судові рішення залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
А.В. Костенко
Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка