6-20070св07 Про визнання спадкоємцем за законом і визнання права власності - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - ОДПI) Запорізької області до Токмацької міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності та за позовом ОСОБА_3 до Токмацької міської ради до Токмацької ОДПI Запорізької області про визнання спадкоємцем за законом і визнання права власності, за касаційними скаргами ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 24 липня 2007 року, Токмацької ОДПI Запорізької області на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 25 квітня 2007 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 24 липня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2007 року Токмацька ОДПI Запорізької області звернулася в суд із позовом до Токмацької міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 у м. Токмак Запорізької області.

Позивач посилався на те, що IНФОРМАЦIЯ_1 помер ОСОБА_4., який мешкав у квартирі АДРЕСА_1 у м. Токмак та був власником 2/3 частин цієї квартири. Спадкоємців у нього не було ні за законом, ні за заповітом, тому належне йому майно відповідно до ст. ст. 524, 549, 555 ЦК України 1963 (1540-06) року повинно перейти у власність держави.

У лютому 2007 року ОСОБА_3. звернувся в суд із позовом до Токмацької міської ради, Токмацької ОДПI Запорізької області про визнання його спадкоємцем за законом та визнання за ним права власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 м м. Токмак Запорізької області.

Свої вимоги ОСОБА_3. обгрунтовував тим, що з травня 1998 року до червня 2002 року він проживав однією сім'єю зі своєю бабусею, ОСОБА_5, та її чоловіком, ОСОБА_4, у квартиріАДРЕСА_2 в м. Токмак, а з 14 червня 2002 року вони разом проживали у квартирі АДРЕСА_1 у м. Токмак. ОСОБА_4. тяжко хворів, постійний догляд за ним здійснював він. Після смерті ОСОБА_4. фактично прийняв у власність належну йому частину квартири, оскільки відповідно до ст. 1264 ЦК України (435-15) вважає себе спадкоємцем четвертої черги за законом.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 25 квітня 2007 року в задоволенні позову Токмацької ОДПI Запорізької області відмовлено, позов ОСОБА_3. задоволено повністю.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 24 липня 2007 року рішення районного суду скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_3. до Токмацької ОДПI Запорізької області про визнання його спадкоємцем за законом та визнання за ним права власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 у м. Токмак Запорізької області. У задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3. просить скасувати ухвалене апеляційною інстанцією рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права.

Токмацька ОДПI Запорізької області у своїй касаційній скарзі ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень із підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_3. підлягає задоволенню, а в задоволенні касаційної скарги Токмацької ОДПI Запорізької області належить відмовити з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3., апеляційний суд виходив із положень ч. 1 ст. 1221 ЦК України (435-15) про те, що за місцем відкриття спадщини: м. Токмак,АДРЕСА_1- ОСОБА_3. проживав з 14 червня 2002 року (з моменту придбання) до моменту смерті ОСОБА_6 - IНФОРМАЦIЯ_1, тобто менше 5 років, передбачених ст. 1264 ЦК України (435-15) , а тому він не може бути визнаний спадкоємцем четвертої черги за законом.

З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Задовольняючи позов ОСОБА_3., суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що на підставі ст. 1264 ЦК України (435-15) він у четверту чергу мав право на спадкування за законом як особа, що постійно проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років (з травня 1998 року) до часу відкриття спадщини (IНФОРМАЦIЯ_1), виходячи з того, що ці обставини підтверджені показаннями свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9. та ОСОБА_10.

Районний суд обгрунтовано виходив із того, що зміна місця проживання сім'ї спадкодавця та спадкоємця протягом останніх п'яти років не може бути перешкодою для реалізації спадкоємцем права, визначеного ст. 1264 ЦК України (435-15) .

Апеляційний суд усупереч ст. 1264 ЦК України (435-15) , залишивши поза увагою питання проживання спадкодавця та спадкоємця однією сім'єю не залежно від місця проживання та місця відкриття спадщини, обмежився з'ясуванням адреси проживання сім'ї спадкодавця й місця відкриття спадщини, що не є таким, від чого можуть залежати спадкові права ОСОБА_3., який згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України (435-15) та ст. 1264 цього Кодексу прийняв спадщину.

Зробивши обгрунтований висновок про наявність права ОСОБА_3. на спадкове майно, районний суд вірно відмовив Токмацькій ОДПI Запорізької області у визнанні права на спадкове майно за державою, оскільки ст. 555 ЦК УРСР (1540-06) передбачалося, що спадкове майно переходить до держави (п. п. 2, 5) тільки, якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

За таких обставин, які свідчать про скасування апеляційним судом рішення, ухваленого згідно із законом, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 339 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Токмацької ОДПI Запорізької області відхилити.

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 24 липня 2007 року скасувати, а рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 25 квітня 2007 року залишити в силі.