У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
6 лютого 2008 року
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Берднік I.С., Лященко Н.П., Костенка А.В., Пшонки М.П., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання угод купівлі-продажу недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_5на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 12 червня 2007 року,
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до відповідачів про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними, посилаючись на те, що рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 1 липня 2005 року визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 у м. Донецьку від 8 лютого 2003 року, укладений між ним та ОСОБА_6. За ним визнано право власності на вказане жиле приміщення. 2 вересня 2005 року право власності він зареєстрував у Донецькому бюро технічної інвентаризації.
4 жовтня 2005 року відповідач ОСОБА_2. звернувся до Ворошиловського районного суду із заявою, в якій просив вищевказане рішення суду скасувати, посилаючись на те, що ОСОБА_6. 25 липня 2002 року склала заповіт, яким заповіла все своє майно йому, а 9 грудня 2003 року вона померла, тому, оскільки він є спадкоємцем ОСОБА_6, суд повинен був залучити його до участі в розгляді справи.
Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2005 року в задоволенні заяви ОСОБА_2. про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 1 липня 2005 року відмовлено.
У березні 2006 року від співробітників Ворошиловського РВ ДМУ УМВД України в Донецькій області позивачеві стало відомо, що власником квартири, начебто на підставі договору купівлі-продажу від 9 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7., за реєстровим № 2824, є ОСОБА_4., який придбав її в ОСОБА_3 3 березня 2006 року остання придбала вказану квартиру в ОСОБА_2. за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстровим № 3453.
З тексту договору вбачається, що спірна квартира належить ОСОБА_2. на підставі рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 6 лютого 2006 року та додаткового рішення від 27 лютого 2006 року.
Крім того, позивач звернувся до суду з додатковим позовом, посилаючись на те, що ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 1 квітня 2006 суд заборонив відчуження квартири. Як стало відомо, унаслідок дій невідомих осіб заборона була тимчасово скасована, що дало можливість відповідачу ОСОБА_4. укласти 28 квітня 2006 року договір купівлі-продажу з ОСОБА_5., тобто ОСОБА_4. ввів покупця в оману відносно обставин, які мають істотне значення. Просив суд визнати всі ці угоди недійсними.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 січня 2007 року позов ОСОБА_1. задоволено. Визнано недійсними: договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 у м. Донецьку від 3 березня 2006 року, укладений між ОСОБА_2. та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстровим № 3453; договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 у м. Донецьку від 9 березня 2006 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7., за реєстровим № 2824; договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 у м. Донецьку від 28 квітня 2006 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5., посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_9, за реєстровим № 3174. Стягнуто з ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4. на користь ОСОБА_1. по 66 грн. 78 коп. судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 12 червня 2007 року зазначене рішення суду першої інстанції змінено: доповнено резолютивну частину рішення - після слів "...за реєстром №3174" новим реченням такого змісту: "Привести сторони вищезазначених правочинів у первинний стан: стягнути 8 517 грн. з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4.; з ОСОБА_4. на користь ОСОБА_5 та повернути квартиру АДРЕСА_1 в м. Донецьку її власнику - ОСОБА_1.". В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
ОСОБА_5 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1., посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1., суди виходили з доведеності вимог останнього про належність йому на праві власності спірної квартири, отриманої внаслідок укладення договору купівлі-продажу між ОСОБА_6. і ним, визнаного дійсним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 1 липня 2005 року. При цьому судами не була врахована та обставина, що і ОСОБА_2. зареєстрував у органах технічної інвентаризації 2 березня 2006 року своє право власності на ту ж квартиру на підставі рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 6 лютого 2006 року та додаткового рішення того ж суду від 27 лютого 2006 року, тобто одночасно і ОСОБА_1., і ОСОБА_2. були одноосібними власниками квартириАДРЕСА_1 у м. Донецьку, чого не повинно бути. З викладеного випливає те, що відповідач ОСОБА_2. мав право розпорядитися своїм майном, продавши квартиру ОСОБА_3 3 березня 2006 року. У зв'язку з цим, очевидно, що суд дійшов передчасного висновку про визнання угоди недійсною, оскільки у своєму розпорядженні не мав достатньо підстав для цього.
Аналогічний підхід повинен застосовуватись і до договорів купівлі-продажу квартири між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і між ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Не з'ясувавши в повній мірі обставини щодо справжнього власника квартири на момент їх першого продажу, суди дійшли помилкового висновку про необхідність визнання всіх трьох договорів купівлі-продажу недійсними без достатніх підстав для цього на вимогу особи, яка не була стороною в цих правочинах.
За викладених обставин судові рішення без змін залишатись не можуть і підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, у ході якого йому належить урахувати наведене, більш повно з'ясувати обставини справи, надати зібраним доказам належну правову оцінку та залежно від установлених обставин вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України (1618-15)
, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 січня 2007 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 12 червня 2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.
|
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
I.С. Берднік
А.В. Костенко
Н.П. Лященко
М.П. Пшонка
|
|