Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину квартири та визначення порядку користування квартирою, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1про визнання права власності на квартиру, за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 лютого 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2007 року,

ОСОБА_1. звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2. про визнання за ним права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в м. Мелітополі, визначення порядку користування квартирою між ним та відповідачкою з виділенням йому в користування 1/2 частини квартири. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 5 вересня 1976 року він із відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі. У період шлюбу на спільні кошти ними була придбана чотирикімнатна квартира у житлово-будівельному кооперативі (далі - ЖБК) "Арктика-52" в м. Мелітополі поАДРЕСА_1, яка була зареєстрована на його ім'я. Оскільки квартира була придбана в період шлюбу за спільні кошти, він має право на 1/2 частину її. ОСОБА_1. просив визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири та визначити порядок користування квартирою, виділивши йому в користування дві кімнати площею 11,3 кв. м та 12,1 кв. м, які позначені в плані квартири цифрами 7 та 8, а кухню, ванну кімнату, туалет, коридор залишити в спільному користуванні.

ОСОБА_2. звернулася із зустрічним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. Мелітополі, посилаючись на те, що з 5 вересня 1976 року до 27 листопада 2004 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1. У період шлюбу її чоловік вступив до ЖБК "Арктика-52", правонаступником якого є ОСМД "Чайка", і вони придбали чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 в м. Мелітополі, яка була зареєстрована на ім'я чоловіка. Однак спірна квартира була придбана не за спільні кошти подружжя, оскільки на час сплати паю вони не мали в сімейному бюджеті на це коштів. Фактично квартира була куплена на кошти її рідного брата, для придбання йому квартири в цьому ж ЖБК, тому спірна квартира не може бути визнана їхньою спільною сумісною власністю.

ОСОБА_3. звернувся в суд із позовом, в якому просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. Мелітополі, зазначивши, що його рідна сестра, ОСОБА_2., у 1976 році вийшла заміж за ОСОБА_1. і вони стали в чергу на отримання квартири. У 1989 році він вступив до морехідного училища та, закінчивши його в 1991 році, став ходити в плавання, а проживав у м. Корсакові Російської Федерації. У цей період він добре заробляв. У 1994 році приїхав до сестри в м. Мелітополь і сказав, що хоче придбати собі квартиру в м. Мелітополі. Сестра та її чоловік повідомили, що перебувають на черзі на придбання квартири в ЖБК, однак у них немає коштів на оплату внесків, при цьому сказали, що вони могли б придбати квартиру й для нього. Він, погодившись, почав передавати їм кошти на придбання квартири. За період з 1994 року до 2003 року передав їм 16 500 доларів США, про що сестра писала розписки. У 2004 році сестра йому повідомила, що на його кошти вони придбали квартиру собі та оформили на ім'я ОСОБА_1. Таким чином, спірна квартира була придбана на його кошти й право власності на квартиру повинно бути визнано за ним.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 лютого 2007 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2007 року, у задоволенні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_2. та позову ОСОБА_3. до ОСОБА_2., ОСОБА_1. відмовлено, позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1. задоволено. Визнано за ОСОБА_2. право власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. Мелітополі. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. частину паю, сумісно внесену, у розмірі 8 821 грн., 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також 401 грн. 21 коп. судового збору на користь держави.

ОСОБА_1. звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановлені у справі рішення та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. В решті - рішення не оскаржується.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що квартира АДРЕСА_1 в м. Мелітополі придбана не за спільні кошти подружжя, оскільки в період з 1994 року до 1996 року ОСОБА_2. отримала від свого брата, ОСОБА_3., 7 500 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України на той час становило 1 320 000 000 крб. Факт отримання ОСОБА_2. вищезазначеної грошової суми від ОСОБА_3. в указаний період, на думку судів, підтверджується розписками, які знаходяться в матеріалах справи. Судами визнано, що спірна квартира була фактично придбана за кошти ОСОБА_3., який є рідним братом - ОСОБА_2., а ОСОБА_1. не надав суду доказів того, що спірна квартира придбана за спільні кошти подружжя.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та не підтверджуються матеріалами справи.

При вирішенні зазначеного спору суди не врахували положень ст. 146 ЖК України, ст. 15 Закону України "Про власність", п. 43 Примірного статуту ЖБК, що при розгляді справ у спорах про жилу площу в будинках ЖБК пай, внесений подружжям у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а після повної сплати пайового внеску - квартира, є їхнім спільним майном (якщо інше не буде встановлено письмовою згодою між ними) і у випадку розірвання шлюбу підлягає поділу на загальних підставах.

Інші особи права власності на пай та квартиру не набувають і можуть претендувати лише на відшкодування членом кооперативу коштів, наданих йому для внесення паю.

Як убачається з матеріалів справи, з 5 вересня 1976 року ОСОБА_1. знаходився в черзі на придбання житла, та у 1991 році став членом ЖБК "Арктика-52" у м. Мелітополі, у 1996 році ним у повному обсязі сплачено кошти за чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1 в м. Мелітополі, а тому висновки судів про відмову у визнанні права власності на квартиру за ОСОБА_1., як членом ЖБК, і визнання права власності на цю квартиру у повному обсязі за колишньою дружиною члена ЖБК ОСОБА_2. суперечать зазначеним вище нормам матеріального права.

За викладених обставин ухвалені у справі рішення без змін залишатися не можуть і підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про визнання права власності на 1/2 частину квартири та визначення порядку користування квартирою й часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про визнання права власності на квартиру.

На підставі наведеного та ст. 146 ЖК України, ст. 15 Закону України "Про власність", п. 43 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, керуючись ст. ст. 336, 338, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 22 лютого 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 15 травня 2007 року в частині позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину квартири та визначення порядку користування квартирою задовольнити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в м. Мелітополі по 1/2 частині за кожним.

Рішення набирає законної сили з моменту його оголошення й оскарженню не підлягає.