Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Лященко Н.П.,

Пшонки М.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Гурзуфська селищна рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Гурзуфська селищна рада, управління головного архітектора Ялтинського міського виконавчого комітету, про знесення самовільної будівлі; за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Гурзуфської селищної ради, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконними рішень Гурзуфської селищної ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_1, до якої приєднався ОСОБА_7, на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 липня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1. звернувся в суд з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що є власником земельної ділянки та будинкуАДРЕСА_1 в смт. Гурзуф м. Ялта. ОСОБА_2. є власником 82/100 частини сусідньої земельної ділянки, на підставі державного акту на земельну ділянку від 13 лютого 2002 року № 146, виданого Гурзуфською селищною радою та згідно рішення 32 сесії 23 скликання від 25 грудня 2001 року № 24.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Ялта АДРЕСА_2, проектованого для обслуговування житлового будинку і господарських споруд від 29 червня 2000 року, і виданим державним актом на земельну ділянку, ділянка складається з двох частин, розділених між собою проїздом (при відведенні проїзд в межі земельної ділянки не включався).

У 2003 році ОСОБА_2. розпочав будівництво на своїй земельній ділянці, об'єднав частини земельної ділянки, самовільно зруйнувавши єдиний під'їзд до будинків НОМЕР_1. і НОМЕР_1, що позбавило позивача можливості користуватися під'їздом до свого будинку.

У зв'язку з цим ОСОБА_1. просив усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що належить йому на праві приватної власності, розташованій за адресою: м. Ялта АДРЕСА_1, та стягнути з ОСОБА_2. 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_2. подав зустрічний позов до ОСОБА_1., треті особи: Гурзуфська селищна рада, управління головного архітектора Ялтинського міського виконавчого комітету, про знесення самовільної будівлі, посилаючись на те, що у ОСОБА_1. відсутній дозвіл інспекції ДАБК м. Ялта на проведення будівельних робіт, а також тим, що він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за самовільне будівництво.

ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_1., ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7. звернулися до Гурзуфської селищної ради, третя особа - ОСОБА_2. про визнання незаконними рішень Гурзуфської селищної ради від 25 листопада 2005 року № 43 і від 14 грудня 2005 року № 17 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 24 січня 2006 року між Гурзуфською селищною радою і ОСОБА_2. Свої позовні вимоги обгрунтовували тим, що в оренду передана дорога загального користування, якою вже багато років користуються жителі вул. Виноградна в смт. Гурзуф. Зазначена дорога була єдиною, по якій можливо було проїхати до їхніх будинків, а з передачею в оренду дороги ОСОБА_2. вони позбавлені такої можливості.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2007 року у позові ОСОБА_1., зустрічному позові ОСОБА_2. та позові ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_1., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7. - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 липня 2007 року рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2007 року залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1., до якої приєднався ОСОБА_7., просять скасувати ухвалені у справі судові рішення й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 324 ЦПК України (1618-15) підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України (1618-15) суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1, до якої приєднався ОСОБА_7, відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 9 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.