У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного
Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Григор'євої Л.I.,
Данчука В.Г.,
Гуменюка В.I.,
Косенка В.Й.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до
державного підприємства "Міжрегіональний науково-інженерний центр
з сертифікації систем якості труб, балонів та іншої
металопродукції "ВНIТI-ТЕСТ", Міністерства промислової політики
України, третя особа - ОСОБА_2, про поновлення на роботі, за
касаційною скаргою Міністерства промислової політики України на
рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 2 лютого
2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області
від 2 липня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним
позовом, посилаючись на те, що він працював на посаді директора
державного підприємства (далі - ДП) "ВНIТI-ТЕСТ" і з ним укладений
контракт терміном дії до 2 лютого 2008 року. З 13 жовтня 2006 року
був тимчасово непрацездатний згідно з лікарняним листом. У
листопаді 2006 року йому стало відомо, що виконуючим обов'язки
директора ДП "ВНIТI-ТЕСТ" на підставі наказу Міністерства
промислової політики України (далі - Міністерство) від 1 листопада
2006 року № 175-д призначений ОСОБА_2, який видав наказ від 3
листопада 2006 року № 18-к, відповідно до якого приступив до
виконання обов'язків директора підприємства, а не виконуючого
обов'язки директора. Позивач просив визнати недійсними наказ
Міністерства від 1 листопада 2006 року та наказ ДП "ВНIТI-ТЕСТ"
від 3 листопада 2006 року, поновити його на посаді директора ДП
"ВНIТI-ТЕСТ", так як звільнення його з посади директора вважає
незаконним, оскільки під час видання наказів був тимчасово
непрацездатним, відсутня збитковість у фінансових результатах
діяльності підприємства.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 2
лютого 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду
Дніпропетровської області від 2 липня 2007 року, позов задоволено
частково. Наказ Міністерства від 1 листопада 2006 року визнано
недійсним у частині пунктів 1, 2, 3, 5, наказ державного
підприємства "Міжрегіональний науково-інженерний центр з
сертифікації систем якості труб, балонів та іншої металопродукції
"ВНIТI-ТЕСТ" від 3 листопада 2006 року визнано недійсним,
поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді директора державного
підприємства "Міжрегіональний науково-інженерний центр з
сертифікації систем якості труб, балонів та іншої металопродукції
"ВНIТI-ТЕСТ", у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі Міністерство промислової політики України
просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове
рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись
на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне
застосування судом норм матеріального права, порушення норм
процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши
матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія
суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких
підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 працював директором ДП
"ВНIТI-ТЕСТ" на умовах укладеного з ним контракту. З 13 жовтня
2006 року до 10 січня 2007 року був тимчасово непрацездатним. КРУ
Міністерства була складена доповідна записка за результатами
перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства у
вересні 2006 року, в якій зазначені виявлені порушення -
неправомірне здійснення підприємством виплат на користь
працівників за збільшення обсягів робіт, що потягло заподіяння
збитків на значну суму. Наказом Міністерства від 1 листопада 2006
року на підставі зазначеної доповідної записки позивач був
звільнений із займаної посади відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП
України ( 322-08 ) (322-08)
за невиконання умов п. 26(б) укладеного з ним
контракту, який цим же наказом був припинений з 2 листопада 2006
року. Наказом Міністерства від 9 січня 2007 року до наказу від 1
листопада 2006 року було внесено зміни - дата припинення трудового
контракту перенесена на 18 грудня 2006 року, а наказом від 24
січня 2007 року дата припинення контракту перенесена на перший
день виходу ОСОБА_1 на роботу.
Задовольняючи позов, суд виходив із того, що трудові
відносини з позивачем припинилися 1 листопада 2006 року на
підставі наказу Міністерства під час тимчасової непрацездатності
ОСОБА_1 Зміна дати звільнення позивача Міністерством не впливає на
сутність спірних правовідносин і фактично є лише спробою
відповідача в не передбачений законом спосіб уникнути настання
передбачених законом наслідків неправомірних дій.
З такими висновками суду погодитися не можна.
Чинним законодавством про працю України власнику або
уповноваженому ним органу не забороняється скасувати чи змінити
наказ (розпорядження) про розірвання трудового договору зі своєї
ініціативи, у межах строку притягнення до дисциплінарної
відповідальності.
У порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
суд
всебічно, повно, об'єктивно не з'ясував: чи мали місце обставини,
якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення сторін, та якими
доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін
випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає
застосуванню до цих правовідносин; обставини щодо дотримання
порядку, підстав та часу звільнення позивача, хоча з'ясування цих
обставин має істотне значення для правильного вирішення спору.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені
недоліки й не перевірив належно доводи апеляційної скарги, у
рішенні не зазначив конкретні обставини та факти, що спростовують
такі доводи.
За таких обставин ухвалені судові рішення підлягають
скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Міністерства промислової політики України
задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 2
лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської
області від 2 липня 2007 року скасувати, справу передати на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.В. Гнатенко
Судді:
Л.I. Григор'єва
В.I. Гуменюк
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко